Участь ВККС у пленарному складі в проведенні оцінювання судді суперечить законодавству і є неможливою, - наукові висновки провідних вищих навчальних закладів

Нині участь ВККС України у її пленарному складі у проведенні оцінювання відповідності судді займаній посаді є неможливою та суперечить положенням чинного законодавства. Про це йдеться у відповіді Львівського національного університету імені Івана Франка на депутатське звернення члена Комітету ВР з питань правової політики Романа Бабія з приводу законопроекту №3534.

Аналогічного висновку також дійшов Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені Академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України.

«Участь ВККСУ у пленарному складі у проведенні оцінювання відповідності судді займаній посаді не видається правомірною, оскільки закріплена в пп. 4 п. 16-1 розділу XV Конституції України норма про те, що порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом, відсилає виключено до п. 20 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VІІІ, в якій закріплено лише один порядок проведення оцінювання відповідних категорій суддів – колегіями ВККС», - підкреслено у висновку НДІ приватного права і підприємництва імені Академіка Ф. Г. Бурчака. 

Також зазначено, що приписи законів №1402-VІІІ та 679-ІХ чітко та однозначно вказують на склад суб’єкта проведення оцінювання на відповідність займаної посади судді – колегією ВККС, а відтак ч. 2 ст. 88 Закону №1402-VІІІ не підлягає застосуванню до процедури відповідності судді займаній посаді.

Підкреслюється, що єдиним суб’єктом, уповноваженим вносити подання до ВРП про звільнення судді на підставі пп. 4 п. 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України є колегія ВККС.

В свою чергу, у відповіді Львівського національного університету імені Івана Франка йдеться про те, що ВККС України у її пленарному складі не може звертатися з поданням до ВРП про звільнення судді на підставі пп. 4 п. 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України. Більше того, норма абзацу 2 п. 20 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону про судоустрій і статус суддів також суперечить положенням Конституції України (ст. 126), Закону про ВРП і, власне, самому закону про судоустрій і статус суддів.

Стосовно надання можливості ГРД визначати відповідність судді займаній посаді, то у відповіді ЛНУ зазначається, що термінологічно і змістовно надання такої можливості виходить за межі призначення ГРД. Підкреслено, що згідно положенням закону ГРД не уповноважена надавати висновок про відповідність судді чи кандидата у судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», ідентичного наукового висновку дійшов Донецький національний університет імені Василя Стуса у результаті проведеного дослідження: «Участь ВККС у пленарному складі у проведенні оцінювання відповідності судді займаній посаді не можна вважати правомірною». Також там зазначили, що внесення ВККС у пленарному складі подання до ВРП про звільнення судді на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України не відповідає положенню абзацу 2 пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно і Національний університет «Одеська юридична академія» у своєму дослідженні також зазначає, що участь ВККС у пленарному складі у проведенні оцінювання відповідності судді займаній посаді є неправомірною.

Нижче наводимо повний текст висновків Львівського національного університету імені Івана Франка та Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені Академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України.

З висновками Донецького національного університету імені Василя Стуса і Національного університету «Одеська юридична академія» можна ознайомитися за посиланням.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.