КЦС ВС закрив провадження у справі, зазначивши, що районні ТЦК не можуть бути відповідачами в судах

15:00, 25 листопада 2025
Верховний Суд пояснив, що районний ТЦК не має статусу юридичної особи та повноважень на представництво, а також процесуальної дієздатності, що є підставою для закриття провадження.
КЦС ВС закрив провадження у справі, зазначивши, що районні ТЦК не можуть бути відповідачами в судах
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду закрив провадження в справі № 524/7691/23 за позовом до  районного ТЦК та СП про встановлення факту перебування на утриманні.

Підставою для закриття провадження стало наступне.

Позивач звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом про встановлення факту перебування на утриманні. Відповідачем у справі був районний ТЦК та СП.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 лютого 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2025 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 лютого 2025 року залишено без змін.

Розглядаючи справу Верховний Суд нагадав, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (частини перша, друга статті 80 ЦК України).

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (третя статті 95 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду в справі № 760/32455/19 вже звертала увагу філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Також Верховний Суд  зазначив, що юридична особа, хоча вона й є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, має універсальну правоздатність.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Однією з підстав закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

КЦС  нагадав ключову для цієї справу  постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц, у якій зазначено, що:

«приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини другої статті 122 ЦПК України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження; пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), «заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 109 КАС України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження), «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 170 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами цивільного чи адміністративного судочинства, відповідно, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами».

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя (пункт 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154).

Одночасно матеріали справи не містіли доказів, які б підтверджували право начальника районного ТЦК та СП діяти в порядку представництва чи самопредставництва.

Раніше Касаційний суд вже вказував, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2024 року в справі № 344/6751/22 (провадження № 61-671св23)).

Таким чином, касаційна інстанція дійшла висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а отже — провадження підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший