Верховний Суд висловився про обчислення строку звернення до суду щодо компенсації втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати

09:39, 17 травня 2024
Отримання листа від ГУ Пенсійного фонду у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації – відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
Верховний Суд висловився про обчислення строку звернення до суду щодо компенсації втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати, зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» строк – у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відтак, з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і саме з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Про це у постанові від 2 квітня 2024 року по справі №560/8194/20 зазначив Верховний Суд.

Так, КАС ВС розглянув касаційну скаргу особи на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року за її ж позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. У цій справі судова палата вирішувала ключове питання про застосування норм частини другої статті 122, частини третьої статті 123 КАС України у їх взаємному зв’язку з нормами Закону від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» щодо початку обчислення строку звернення до суду з позовом про зобов’язання нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строку виплати пенсії та правових наслідків пропуску такого строку.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 11 травня 2021 року позов задовольнив та дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 1 червня 2016 року по 25 вересня 2019 року згідно із Законом № 2050-ІІІ.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 грудня 2021 року апеляційну скаргу відповідача задовольнив, скасував рішення суду першої інстанції, позовну заяву залишив без розгляду. Суд апеляційної інстанції вказав, що належні позивачці кошти були їй виплачені 25 вересня 2019 року. Тобто, із жовтня 2019 року позивачка знала про порушення її прав щодо отримання компенсації грошового доходу, однак, із позовом до суду звернулася лише в грудні 2020 року. При цьому не вказала поважних та об’єктивних причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду. Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, постанову апеляційного суду – без змін.

ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Судова палата звернула увагу, що умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів – пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.

При цьому норми Закону № 2050-ІІІ і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159, не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов’язку додатково звертатися до органу Пенсійного фонду України за виплатою такої компенсації.

Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов’язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку – органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.

Крім того, відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов’язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв’язку з нормами статей 2- 4 Закону №2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості.

Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.

Таким чином, Верховний Суд сформулював такі висновки:

а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк – у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Тому особі, права якої порушені невиконанням обов’язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об’єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;

в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду.

Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України, для залишення позовної заяви без розгляду;

г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

Саме такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах зазначеної категорії справ відповідає принципу верховенства права та його складовій – принципу правової визначеності, сприяє стабільності правовідносин щодо виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати. Крім того, такий підхід відповідає і підходам судової палати щодо порядку обчислення строків звернення до суду в спорах про перерахунок пенсій.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду