Держава компенсує українцям частину вартості резервних джерел електроживлення: законодавчі ініціативи

У період посилених викликів для національної енергетичної системи, спричинених зовнішньою агресією, законодавці пропонують переглянути розподіл державних фінансів. Зареєстрований 5 листопада 2025 року проєкт Закону України № 14188 «Про внесення змін до статті 37 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачає переорієнтацію бюджетних асигнувань на забезпечення громадян та підприємств засобами незалежного електропостачання.

Ключова ідея законопроєкту — перенаправити вже закладені у держбюджеті кошти з програми «підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги» на компенсацію громадянам і бізнесу вартості придбаних резервних джерел електроживлення: генераторів, портативних електростанцій та іншого автономного обладнання.

Контекст енергетичної вразливості та бюджетні імперативи

У пояснювальній записці до законопроєкту наголошується, що після осінньо-зимових атак 2024–2025 років енергетична система країни перебуває під постійною загрозою, а відключення електроенергії перетворилися на невід’ємну частину буднів мільйонів громадян. Особливо гостро це відчули:

• домогосподарства, що змушені купувати генератори та зарядні станції за власний кошт;
• малий та середній бізнес, робота якого повністю залежить від енергопостачання;
• лікарні, школи, дитсадки, ЦНАПи та інші установи, для яких електроживлення є критично необхідним.

У цій ситуації продовження фінансування програми національного кешбеку «Зроблено в Україні», попри важливість підтримки внутрішнього ринку, розглядається ініціаторами законопроєкту як менш пріоритетне порівняно із забезпеченням енергетичної автономності населення та бізнесу.

Таким чином законопроєкт пропонує перерозподілити кошти на нагальні потреби, не збільшуючи дефіциту бюджету.

Зміст законодавчої пропозиції

Як вже зазначалося, проєктом Закону пропонується встановити новий напрям видатків: компенсація громадянам і суб’єктам господарювання вартості придбаних резервних джерел електроживлення.

Основними положеннями законопроекту є:

• можливість уряду розробити та затвердити порядок компенсацій;
• розширення переліку обладнання, яке може підлягати відшкодуванню (генератори, портативні зарядні станції, автономні системи постачання);
• фінансова нейтральність — зміни передбачають перерозподіл існуючих асигнувань, а не нові видатки.

Таким чином, законопроект не створює додаткових фіскальних ризиків, а лише змінює пріоритетність розподілу коштів.

Правове підґрунтя та узгодженість із бюджетним законодавством

Важливо, що запропоновані законопроєктом зміни не вимагають коригування інших нормативних актів, оскільки базуються на конституційних нормах (зокрема, положеннях статті 95 Конституції України) та положеннях Бюджетного кодексу, які дозволяють гнучке управління видатками в межах затвердженого бюджету. Крім того, зміни стосуються лише розподілу функціональних видатків у межах уже затвердженої суми.

Уже на етапі реєстрації законопроєкт був спрямований до Комітету з питань бюджету для доопрацювання з урахуванням зауважень, з метою доопрацювання механізму та уникнення правових колізій.

Варіанти реалізації компенсаційного механізму

Законопроєкт не визначає конкретного механізму надання компенсації, проте аналіз аналогічних програм (дотації на генератори в громадах, «єПідтримка», програми енергоефективності) дозволяє прогнозувати кілька потенційних форматів:

1) часткова компенсація після подання чеків та підтвердних документів — найбільш імовірний варіант;

2) фіксовані суми компенсацій залежно від типу обладнання;

3) грантова система для малого бізнесу з акцентом на критичні сфери — медицина, громадське харчування, сфера послуг;

4) компенсація в межах енергетичних програм громад (через місцеві бюджети) після отримання субвенції від держави.

Вибір моделі впливатиме на швидкість запуску програми та її доступність.

Оцінка соціально-економічних ефектів

Очікується, що ухвалення законопроєкту матиме низку позитивних ефектів:

• зміцнення енергетичної стійкості домогосподарств, установ та малого бізнесу;
• зменшення соціальної напруги під час відключень електроенергії в зимовий період;
• запобігання вимушеним зупинкам бізнесу, що може зменшити втрати держави у вигляді недоотриманих податків;
• стимулювання відповідального енергоспоживання та розвиток ринку автономних джерел електроенергії;
• підвищення довіри громадян до державних інституцій, адже компенсація за необхідне обладнання є відчутним і конкретним видом підтримки.

У стратегічній площині це також сприяє підвищенню готовності держави до можливих нових хвиль атак на енергетичний сектор.

Потенційні ризики та обмеження

Попри очевидні переваги, законопроєкт містить ризики, які варто враховувати під час розробки урядового порядку компенсацій, а саме: навантаження на електронні сервіси послуг, ризики зловживань, нерівномірний доступ до оформлення компенсації. Крім того, після запуску програми можливе короткострокове зростання цін на генератори та зарядні станції.

Однак, якісне нормативне регулювання дозволить мінімізувати зазначені ризики.

За умови якісного доопрацювання та оперативного запуску механізму компенсацій цей закон може стати важливим інструментом зміцнення енергостійкості країни у складний зимовий період та підвищення соціальної захищеності громадян у час війни.

Автор Ольга Вишивана

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.