Участь власника та обмеження строків: Рада розгляне зміни до КПК щодо арешту нерухомого майна
У Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону №14325 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення підстав та порядку арешту нерухомого майна».
Законопроєктом пропонується вдосконалити процедуру накладення арешту на нерухоме майно, зокрема майно третіх осіб, а також запровадити додаткові гарантії захисту прав власників і володільців такого майна у межах кримінального провадження.
Автори законопроєкту наголошують, що досить часто арешт накладається на майно третіх осіб, які не є сторонами кримінального провадження і навіть не здогадуються про це, оскільки їх не повідомляли про розгляд клопотань щодо накладення такого арешту.
Серед змін пропонується доповнити та змінити такі статті КПК України
Статтю 64-2
- Уточнюють момент виникнення прав і обов’язків третьої особи.
- Доповнюють новою частиною восьмою щодо обов’язкової участі третьої особи або її представника під час розгляду клопотання про арешт нерухомого майна.
Статтю 132
- Доповнюють новою частиною восьмою, яка забороняє повторне звернення з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження без нових обставин і доказів.
Статтю 170
- Доповнюють новою частиною тринадцятою, якою встановлюється строк арешту нерухомого майна третьої особи у провадженнях без повідомлення про підозру (не більше чотирьох місяців).
Статтю 172
- Доповнюють абзацом про можливість розгляду клопотання за відсутності власника, якщо його належно повідомили.
- Доповнюють новою частиною п’ятою щодо повторного подання клопотання про арешт нерухомого майна лише за наявності нових підстав.
Статтю 174
- Уточнюють коло осіб, які мають право на подання клопотання про скасування арешту.
- Доповнюють новим абзацом щодо скасування арешту нерухомого майна третьої особи у разі спливу строку арешту або його непродовження.
Як зазначається у пояснювальній записці, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, метою якого відповідно до статті 170 КПК України є запобігання його приховуванню, пошкодженню, знищенню або відчуженню.
Законопроєктом передбачено, що права та обов’язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникатимуть з моменту звернення прокурора, слідчого або дізнавача (за погодженням із прокурором) до слідчого судді з клопотанням про арешт майна. Також пропонується встановити обов’язкову участь третьої особи або її представника під час розгляду клопотання про арешт нерухомого майна, у тому числі земельної ділянки.
Окремо законопроєкт врегульовує питання повторного звернення з клопотанням про арешт майна. У разі відмови суду в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, його скасування або спливу строку дії ухвали про арешт повторне подання клопотання буде можливе лише за наявності нових обставин і доказів, які не розглядалися судом раніше.
Також пропонується запровадити строковий характер арешту нерухомого майна третьої особи у кримінальних провадженнях, у яких жодній особі не повідомлено про підозру. У таких випадках арешт може бути накладений на строк не більше чотирьох місяців з можливістю продовження в межах строку досудового розслідування. При цьому слідчий суддя буде зобов’язаний визначати конкретний строк дії арешту в ухвалі.
Крім того, законопроєкт уточнює, що неприбуття власника або володільця нерухомого майна чи їх представника не перешкоджає розгляду клопотання про арешт, за умови належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання та відсутності повідомлення про поважні причини неявки.
Документом також передбачено право третьої особи звертатися з клопотанням про скасування арешту нерухомого майна у випадках, коли строк дії арешту сплив або не був визначений в ухвалі слідчого судді, а продовження арешту не здійснювалося в установленому законом порядку.
Автори законопроєкту зазначають, що його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України. Очікується, що ухвалення змін сприятиме посиленню захисту права власності, зменшенню випадків необґрунтованого або повторного арешту нерухомого майна та стимулюватиме органи досудового розслідування до активнішого здійснення слідчих дій.
Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета» , що зазнав один з авторів законопроєкту зазначив, що протягом тривалого часу надходить значна кількість звернень від громадян щодо арешту належного їм майна у межах кримінальних проваджень. У багатьох випадках такі арешти зберігаються роками без повідомлення особам про підозру та без обвинувального вироку суду, що фактично позбавляє власників можливості повноцінно користуватися і розпоряджатися своїм майном.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
