Податок на OLX, трудова реформа та ПДВ для ФОП в обмін на 8,1 млрд доларів
В умовах виключно високої невизначеності і триваючої вже п'ятий рік війни, Україна потребує продовження фінансової підтримки зі сторони міжнародних партнерів в рамках Розширеного фонду фінансування (EFF). 26 лютого 2026 року Рада директорів МВФ схвалила нову чотирирічну програму для України на 8,1 млрд доларів. Проте, це не просто кредит, це новий деталізований план майбутніх реформ податкової системи, системи протидії корупції, банківського сектору та корпоративного управління.
Меморандум про економічну та фінансову політику, який опублікував МВФ зумовлює нові законодавчі зміни, і кожен із 12 структурних маяків — це нові правові і фіскальні умови для кожного українського підприємця.
І поки Україна очікує на перший транш у 1,5 млрд доларів, Міністерство Фінансів України звітує про три попередні виконані кроки для запуску нової програми, йдеться про схвалення держбюджету на 2026 рік, забезпечення рівних умов для платників ПДВ у процедурах публічних закупівель та подання до парламенту проєкту нового Трудового кодексу.
Обов’язок щодо впровадження яких нових амбітних реформ взяла на себе Україна?
По перше, це податкова реформа, впровадження якої передбачає ухвалення Україною нових змін вже в березні 2026 року.
Оподаткування доходів від цифрових платформ, відомий як «податок на OLX», що передбачає оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих від продажу товарів та послуг через онлайн-платформи, тобто гіг-платформи чи маркетплейси. Наразі ці зміни прописані в законопроєкті № 14025, який очікує на розгляд з урахуванням всіх правок і пропозицій. В який би редакції не був прийнятий законопроєкт він змінить практику для тисяч фрілансерів та онлайн-продавців.
Створення централізованого сховища даних для забезпечення більш прозорої та інтегрованої роботи податкових і митних органів. Такий інструмент має посилити аналітичний контроль і мінімізувати зловживання. Ініціатива передбачає розширення доступу контролюючих органів до інформації про банківські рахунки.
Скасування податкового звільнення для імпорту через поштові посилки малої вартості. Чинна норма, яка передбачає звільнення від оподаткування імпорту товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях вартістю до 150 євро, має бути скасована. Такі зміни матимуть істотний вплив на ринок транскордонної електронної комерції, зокрема на діяльність маркетплейсів, операторів поштового та експрес-доставлення, а також на кінцевих споживачів. Крім того, можемо очікувати на перегляд підходів до ціноутворення, адміністрування митних платежів і логістичних процесів у сегменті міжнародних онлайн-замовлень.
Скасування звільнень від ПДВ зі спрощених режимів шляхом обов'язкової реєстрації ПДВ з 1 січня 2027 року для платників спрощених податків з оборотом, що перевищує загальний поріг реєстрації ПДВ. Поріг буде помірно підвищено, але не перевищуватиме 4 мільйони гривень. Це найбільш дискусійна зміна, яка передбачає, що з 1 січня 2027 року реєстрація платником ПДВ стане обов'язковою для суб'єктів на спрощеній системі. МВФ вважає ключовим джерелом проблем практику дроблення підприємств на десятки ФОПів для уникнення ПДВ. Тож зміни стануть передумовою для відмови бізнесу від такої практики, проте і вдарять по звичайних підприємцях.
Військовий збір не має бути скасований після закінчення дії воєнного стану. Тобто, МВФ наполягає на закріплення підвищеного військового збору на рівні 5% на постійній основі.
Приведення національних правил трансфертного ціноутворення (ТЦУ) у відповідність до стандартів Organisation for Economic Co-operation and Development (ОЕСР), а також імплементація положень Anti-Tax Avoidance Directive (ATAD) планується до кінця червня 2026 року. Очікується оновлення підходів до контролю за контрольованими операціями, удосконалення правил документування та звітності, а також гармонізація механізмів протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS).
Трудова реформа, що зазначена в меморандумі, як один із попередніх заходів (prior actions) вимагає нового визначення поняття зайнятість та посилення боротьби з прихованими трудовими відносинами. Проєкт Трудового Кодексу, серед іншого має викорінити практику залучення фізичних осіб – підприємців до роботи, замість укладення трудових договорів. Роботодавці будуть змушені переглянути чинні моделі співпраці з працівниками, структуру договорів та підходи до організації роботи, аби мінімізувати ризики донарахування податків, штрафних санкцій та притягнення до відповідальності за порушення трудового законодавства.
Боротьба з корупцією ще один надважливий маяк, якому має слідувати Україна відповідно до меморандуму.
Створення законодавчої бази для незалежної та високоякісної судової експертизи в кримінальних розслідуваннях НАБУ. Серед пріоритетів – запровадження правової бази для незалежних, надійних, своєчасних та високоякісних судово-медичних послуг для кримінальних розслідувань, що знаходяться під юрисдикцією НАБУ. Правова база має бути розроблена у консультації з відповідними антикорупційними інституціями, такими як НАБУ, САП та ВАКС, і має гарантувати, що судово-медична служба буде незалежною та здатною надавати надійні та високоякісні судово-медичні докази відповідно до європейської судово-медичної науки та гарантій справедливого судочинства. Серед змін заплановано продовження строку давності у справах про корупцію та реформування процесуальних правил, які наразі перешкоджають ефективному розслідуванню, спричиняють затримки в судовому розгляді та підривають відповідальність за корупцію.
Прозорий конкурс на вакантні посади Рахункової палати. До кінця квітня 2026 року має бути створена дорадча група експертів, відповідальних за перевірку кандидатів на заняття вакантних посад до Рахункової палати.
Корпоративне управління. Україна зобов’язалася посилити превентивні заходи у сфері запобігання корупції. Йдеться, зокрема, про підвищення ефективності повної перевірки декларацій про активи та моніторингу способу життя публічних службовців. Ключовим інструментом має стати впровадження нових правил НАЗК, які передбачатимуть ризик-орієнтований підхід до відбору декларацій для перевірки. Пріоритет надаватиметься посадовим особам, що обіймають посади у сферах із підвищеними корупційними ризиками, зокрема у митній та енергетичній галузях. Окремо заявлено і зобов’язання щодо проведення незалежного зовнішнього аудиту НАЗК з метою оцінки ефективності його діяльності та напрацювання рекомендацій для усунення можливих недоліків у роботі агентства.
Закон про віртуальні активи. Парламент має доопрацювати закон, надавши регуляторам (НБУ та НКЦПФР) достатньо повноважень для моніторингу ринку та боротьби з відмиванням коштів. Впровадження закону про віртуальні активи допоможе стримати ризики, пов'язані зі зростанням активності криптоактивів.
Зміцнення структур та процесів прийняття рішень НКЦПФР шляхом внесення змін до закону НКЦПФР для узгодження управління з Конституцією та запровадження дворівневої структури управління, включаючи наглядову раду з чітко визначеними ролями та обов'язками.
У межах реалізації зобов’язань окреслено низку очікуваних позитивних ефектів, таких як забезпечення стабільності державного бюджету та гарантованого фінансування сектору безпеки і оборони, посилення інституційної спроможності органів влади, удосконалення корпоративного управління та зміцнення захисту прав інвесторів. Проте підвищення податкового навантаження може мати негативний ефект для розвитку бізнесу, особливо в умовах воєнної економіки. Підписання Меморандуму свідчить про те, що зворотного шляху не передбачено, і намічені зміни будуть втілені в життя, варто тримати руку на пульсі і слідкувати за змінами, що мають скоро початись.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
