Підроблені метадані, 57 банківських рахунків та життя на 1000 гривень: як пройшла співбесіда передостанньої четвірки кандидатів до ВАКС

20:03, 19 березня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Вісімнадцятий день спеціальних засідань: хто претендує на посади суддів антикорупційного суду.
Підроблені метадані, 57 банківських рахунків та життя на 1000 гривень: як пройшла співбесіда передостанньої четвірки кандидатів до ВАКС
Ілюстративне зображення із засідання ВККС
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Продовжується конкурс на 23 вакантні посади суддів Вищого антикорупційного суду. 16 березня 2026 року відбулося передостаннє спеціальне спільне засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ). 16 березня було розглянуто питання про відповідність кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Проаналізуємо детальніше інтерв’ю передостанньої четвірки кандидатів на етапі спільних співбесід: Мовчан Наталії Володимирівни, Ходька Вадима Миколайовича, Смаль Інни Анатоліївни та Грабинського Михайла Ігоровича.

Мовчан Наталія Володимирівна

Суддя Вищого антикорупційного суду. Професійну діяльність розпочала в Арбітражному суді Харківської області, де працювала спеціалістом другої та першої категорії спеціалізованого відділу з розгляду господарських спорів. Обіймала юридичні посади в банківській сфері — від юрисконсульта до начальника юридичного управління. Працювала в Харківському апеляційному адмінсуді на посадах помічника судді. У 2012 році була призначена суддею Охтирського міськрайонного суду Сумської області. Після завершення повноважень проходила кваліфікаційне оцінювання, а у 2019 році за результатами конкурсу була призначена суддею ВАКС.

Першим питанням інтерв’ю став інформаційний привід у ЗМІ про те, що кандидат нібито підготувала текст ухвали про обрання запобіжного заходу, зокрема у справі про арешт in absentia, для свого колеги по ВАКС. Підставою для підозр став файл, у метаданих якого автором значилося її ім’я. Кандидат повідомила, що після консультацій з IT-спеціалістами суду з’ясувалося, що змінити автора у метаданих файлу не становить жодних проблем; метадані файлу були підроблені для її відводу від справи. Офіційна перевірка через автоматизовану систему документообігу суду показала, що повний текст рішення був оприлюднений колегою значно раніше, ніж був створений та пересланий згаданий у ЗМІ файл.

Наступне, що зацікавило міжнародних експертів, — як суддя поєднувала тренінги та засідання. Запитання стосувалося 6 липня 2020 року, коли кандидат, перебуваючи на одноденному тренінгу, згідно з реєстрами, розглянула 13 справ. Кандидат пояснила це технічною особливістю реєстру. Фактично йшлося про 3 судові справи, де окремо реєструвалися вступна та резолютивна частини та пізніше — повний текст рішення. Решта 7 ухвал стосувалися негласних слідчих дій. Тренінги проходили онлайн, і суддя розглядала призначені справи до 10:00 ранку та після 17:00 вечора, що є звичною практикою для слідчих суддів.

Не залишилися без уваги комісії і регулярні виїзди родичів кандидата на територію Російської Федерації після початку збройної агресії. Суддя підтвердила, що її батьки, брат та син відвідували РФ, проте наголосила, що ці факти не суперечать її декларації доброчесності. Згідно з поясненнями, за Законом «Про запобігання корупції», членами сім'ї вважаються особи, які спільно проживають. Оскільки батьки проживали окремо, вона не була зобов'язана вказувати їх у цій секції декларації.

Також міжнародні експерти вказали на інформацію, надану громадською організацією «Громадський Рух Автомайдан», про ухвалення рішень суддею у 2013 та 2015 роках під час перебування на лікарняному чи у відпустці. Кандидат пояснила, що у випадку лікарняних це могли бути перші дні хвороби, коли вона зранку була на роботі, а після обіду зверталася до лікаря. Щодо відпусток — не виключила можливість офіційного відкликання на один робочий день для завершення справ.

Ходько Вадим Миколайович

Суддя Куйбишевського райсуду Запорізької області. Професійну діяльність у юридичній сфері розпочав ще у 2005 році. У 2016 році призначений на посаду судді Куйбишевського районного суду Запорізької області строком на п'ять років, пізніше тимчасово переведений до Орджонікідзевського районного суду. Після початку повномасштабного вторгнення рішенням Голови Верховного Суду був відряджений до Комунарського районного суду. З 2024 року знову призначений на посаду судді Куйбишевського районного суду.

Відповідаючи на запитання про свою професійну діяльність, суддя повідомив, що кримінальні провадження складають близько 50% його навантаження, враховуючи роботу як слідчого судді, так і розгляд справ по суті. І хоча деякі справи не були завершені вироком через закінчення терміну відрядження судді, кандидат наголосив на своїй готовності до аналітичних викликів, які супроводжують категорію особливо тяжких корупційних злочинів.

Члени Комісії звернули увагу на те, що у 2016–2017 та 2019–2021 роках суддя працював у Куйбишевському райсуді, розташованому за 150 км від його задекларованого місця проживання в Запоріжжі. При цьому в деклараціях не було вказано жодного права користування житлом поблизу місця роботи. Кандидат пояснив, що фактична відстань від його дому становила близько 127–130 км. За його словами, він зазвичай їздив на роботу власним авто або разом із колегами, які також мешкали в обласному центрі.

Окремо запитали у кандидата і про нерухомість дружини в Донецькій області, яка вперше з’явилася в декларації лише у 2024 році, хоча перебуває у власності з 2008-го. Кандидат пояснив це змінами в роз’ясненнях НАЗК щодо декларування місця реєстрації, яке тривалий час не вважалося обов’язковим для відображення, якщо особа там фактично не проживає.

Найбільше питань викликав факт отримання дружиною судді допомоги на проживання для ВПО протягом 2022–2023 років, попри те, що з 2014 року вона фактично проживала з чоловіком у його власній квартирі в Запоріжжі. Суддя пояснив, що дружина офіційно втратила доступ до свого житла через окупацію у 2014 році. При оформленні допомоги вона чесно вказала фактичну адресу проживання — квартиру чоловіка у Запоріжжі — та надала паспорт із відміткою про шлюб. Органи соцзахисту бачили всі документи, проводили верифікацію даних і прийняли рішення про призначення виплат.

Члени Комісії звернули увагу на значне зростання активів кандидата. У 2017 році він задекларував відсутність готівки, а вже за рік на рахунках з’явилося понад 227 тис. грн при річній зарплаті близько 300 тис. грн. Суддя пояснив це особливостями законодавства того часу: активи до 50 прожиткових мінімумів на кожного члена сім'ї не підлягали обов'язковому декларуванню. Родина могла відкладати 25% доходу. Кандидат вирішив задекларувати суму на себе одного у 2018 році не для того, щоб щось приховати, а навпаки — щоб показати фінансову спроможність перед купівлею автомобіля у 2019 році.

Поговорили і про грошові подарунки пасинку судді у розмірі 77,9 тис. грн у 2022 році та майже 190 тис. грн у 2023-му від різних осіб. Кандидат пояснив, що це фактично кошти від бабусі дитини, яка перебуває в окупації. Оскільки українські банки там не працюють, вона просила знайомих та родичів переказувати кошти зі своїх рахунків. Суддя наголосив, що ці особи не мають жодного стосунку до його професійної діяльності, а подібна фінансова підтримка зумовлена тим, що біологічний батько дитини не бере участі у її вихованні.

Комісія поцікавилася контактами родини судді з окупаційною владою. Кандидат повідомив, що поїздка дружини у 2021 році через РФ була вимушеною — вона їхала, щоб забрати дитину, яка була у бабусі на канікулах через пандемію та закриті пункти пропуску. За даними громадських організацій, тесть судді на тимчасово окупованій території міг отримати російський паспорт. Суддя заявив, що не спілкувався з тестем з 2022 року через відсутність зв'язку, але припустив, що на окупованих територіях людей похилого віку можуть змушувати до паспортизації задля отримання меддопомоги.

Смаль Інна Анатоліївна

Суддя Сосницького райсуду Чернігівської області з 2001 року, доктор філософії. Суддя активно займається науковою діяльністю у сфері сучасних технологій у правосудді. 25 липня 2025 року кандидат здобула ступінь PhD у галузі права на базі Пенітенціарної академії України за темою дослідження «Теоретичні засади формування і практика застосування електронних доказів у кримінальному процесі». Професійний шлях судді складає 23 роки. Кандидат очолювала Сосницький районний суд протягом п’яти каденцій з короткими перервами.

Своє рішення податися до ВАКС кандидат назвала виваженим етапом розвитку. Суддя розглядає роботу в цьому суді як реалізацію внутрішнього переконання у важливості незалежного правосуддя. Відповідаючи на питання про релевантний досвід, суддя підкреслила, що працювала з різними стандартами доказування — цивільними, адміністративними та кримінальними, що є важливим для ВАКС.

Члени Комісії поцікавилися, чому суддя обіймала посаду голови суду майже безперервно з 2007 по 2020 рік. Кандидат пояснила це специфікою малокомплектного суду, оскільки до 2010 року вона була єдиною суддею в установі, тому адміністративні функції покладалися на неї автоматично. Пізніше до штату долучилися двоє молодих суддів, які, за її словами, не виявляли інтересу до адміністративної роботи, бажаючи зосередитися на здобутті суддівського досвіду. Всі призначення відбувалися відповідно до чинного на той час законодавства.

Обговорили і ситуацію 2020 року, коли після обрання нового голови суду кандидат звернулася до ВРП із заявою про втручання. Суть конфлікту полягала в тому, що її робочим місцем визначили кабінет, де вже перебували керівник апарату та консультант, попри наявність вільних приміщень. Суддя зазначила, що вважала це втручанням у свою роботу, адже роль голови суду — мінімізувати конфлікти, а не створювати їх. Хоча втручання офіційно не підтвердили, її звернення допомогло налагодити здорову атмосферу в колективі.

Члени ГРМЕ звернули увагу, що за період кар'єри судді 16 справ за статтею 130 КУпАП — керування у стані сп'яніння — були закриті через закінчення строків давності. Кандидат наголосила, що 16 справ із 403 розглянутих — це незначний відсоток. Вона підкреслила, що з 2017 року в її практиці взагалі немає справ, закритих за цією підставою. Основними факторами закриття справ суддя назвала неналежне повідомлення осіб та випадки, коли матеріали надходили до суду вже після закінчення законних строків.

Кандидата запитали про можливі запозичення без належних посилань у її дисертації. Суддя заперечила плагіат, пояснивши, що збіги стосуються переліку прізвищ науковців, які досліджували поняття «електронний доказ». Кандидат пояснила, що обрала складну тему про електронні докази, аби уникнути професійного вигорання. Вона запевнила, що структура її дослідження є оригінальною, а порівняльний аналіз вчених був необхідний для виведення власного авторського визначення.

Експертів зацікавило, чому кандидат вказувала у декларації чоловіка у 2012 році, хоча офіційно шлюб було розірвано ще у 2004 році. Суддя пояснила, що після юридичного розлучення пара вирішила зберегти сім'ю і продовжувала проживати разом у фактичних шлюбних стосунках до кінця 2012 року. Оскільки чоловік був титульним власником майна, нажитого спільно, кандидат вказувала його в паперових деклараціях як члена сім'ї. Після остаточного припинення стосунків у листопаді 2012 року він перестав бути суб'єктом декларування.

Ще одним питанням стало отримання у 2015 році ділянки площею 24 кв. м. Кандидат зазначила, що ділянка розташована біля її багатоквартирного будинку. Вона була отримана безоплатно на підставі ст. 121 Земельного кодексу разом із ще 16 сусідами для будівництва гаражів. Процедура була публічною та затверджена рішенням сесії селищної ради.

Комісія проаналізувала декларації за 2023–2024 роки, помітивши суттєве зменшення грошових активів при відсутності задекларованих коштовних покупок. Суддя повідомила, що основна частина заощаджень була спрямована на дострокове погашення автокредиту. Крім того, частина коштів була витрачена на оздоровлення сина за кордоном у 2024 році. Кандидат також пояснила, що зняла валютні кошти з карткового рахунку та зберігала їх у готівковій формі.

Грабинський Михайло Ігорович

Адвокат, кандидат юридичних наук, доцент. Кар'єра адвоката тісно пов'язана з викладанням міжнародного права. На початку співбесіди кандидат вніс уточнення до своєї анкети, зазначивши, що механічно не вказав тримісячний період роботи юрисконсультом у приватному підприємстві «Текстилькота Львів» перед вступом до аспірантури. Він зауважив, що цей запис наявний у трудовій книжці, завантаженій у систему.

Перші запитання експертів стосувалися періоду роботи кандидата в ДП, а саме того факту, що кандидат, будучи начальником юридичного сектору, укладав окремі адвокатські угоди з цим же підприємством. Кандидат пояснив, що згідно зі статутом ДП, представляти інтереси установи міг лише гендиректор. Посадова інструкція начальника юрсектору не передбачала повноважень на участь у господарських справах. Для належного захисту інтересів підприємства в судах було вирішено залучити його саме як адвоката через укладання окремих договорів про надання правової допомоги.

Міжнародні експерти звернули увагу на цифри у звітах за результатами адвокатської діяльності. За угодою 2023 року було отримано понад 27 тис. грн, у 2024-му — близько 24 тис. грн. Проте кандидат пояснив, що ці суми не відображалися як дохід у декларації НАЗК. Адвокат зазначив, що в нього була збиткова діяльність. Витрати на адвокатське самоврядування та доступ до правових систем були вищими за отримані кошти. Оскільки загального доходу діяльність не принесла, він не зазначав мінус у декларації. За його словами, у 2024 році сумарні видатки склали приблизно 46 000 грн, тоді як доходи були значно меншими. Таку розбіжність він також пояснював податковій службі, подаючи уточнюючу декларацію.

Члени ГРМЕ звернули увагу на розбіжності у цифрах декларацій. Станом на грудень 2020 року кандидат задекларував 540 000 грн заощаджень, тоді як його офіційний дохід за попередні роки становив лише 377 000 грн. Кандидат зазначив, що значна частина коштів — це подарунки від батьків, зокрема виручка від продажу автомобіля бабусі та кошти, які батько відкладав на навчання сина (оскільки той вступив на бюджет, гроші віддали йому готівкою). Крім того, кандидат наголосив, що у 2009–2012 роках банківські ставки за депозитами сягали 25–27% річних, що дозволило суттєво примножити капітал.

Поцікавилася комісія і таблицею видатків кандидата за 2015–2020 роки, де сума на проживання, харчування та транспорт склала приблизно 1000 грн на місяць. Адвокат пояснив, що проживав із батьками, які повністю його утримували, купували їжу та оплачували комунальні послуги. Весь свій час він присвячував складній дисертації. У адвоката не було потреби в розвагах, кав’ярнях чи кіно — він просто працював. Низькі витрати на транспорт він пояснив тим, що відвідував університет лише 1–2 рази на тиждень для зустрічей із науковим керівником, а решту часу працював удома або в бібліотеці.

Крім того, експерти поцікавилися причинами наявності великої кількості рахунків у 2020 році, а саме 57, та чи не використовувалися вони для операцій із криптовалютою. Кандидат зазначив, що така кількість зумовлена специфікою банківського обслуговування. При переукладанні депозиту банк автоматично відкриває нові рахунки. Крім того, він використовував окремі інтернет-картки для безпечних розрахунків. Будь-яку причетність до операцій із цифровими активами або надання фінансових послуг кандидат заперечив, наголосивши на відсутності часу через основну роботу та адвокатську діяльність.

Запитали у адвоката і про квартиру у Львові. У 2018 році батько подарував кандидату квартиру, вартість якої в договорі була вказана на рівні 168 000 грн. Позиція кандидата зводилася до того, що ця сума є символічною і була вказана за рекомендацією нотаріуса, а оскільки при даруванні родичу першого ступеня податки не сплачуються, експертна оцінка не проводилася. Кандидат повідомив, що за роки володіння витратив на дрібний ремонт не більше 1000 грн. Він свідомо не реставрує старі віконні рами, щоб зберегти їхній автентичний стан для подальшого узгодження з відділом охорони історичного середовища.

«Судово-юридична газета» продовжує слідкувати за новими співбесідами кандидатів на посаду судді ВАКС. Із матеріалами попередніх співбесід можна ознайомитися за посиланнями:

Порушення ПДР, справа про контрабанду та BMW по вартості квитків до США: деталі співбесід претендентів до ВАКС

Штучний інтелект, запити до реєстру та позики від батьків: професійний шлях та майнові таємниці нових претендентів на посади у ВАКС

Поїздки до РФ, комунальні борги та нульові доходи: подробиці спеціальних засідань ВККС та ГРМЕ

Криптоактиви, Aston Martin та спрей для горла: як проходять співбесіди предендентів на посади суддів ВАКС

Сонячні електростанції, прихований бізнес дружин та бюджет на 30 тисяч у рік: досьє претендентів на посаду суддів ВАКС

Pro bono, ОВДП та банківська лояльність для переміщених осіб: нові співбесіди на шляху до ВАКС

Академічна доброчесність та мобілізація на Верховині: нові деталі співбесід претендентів на крісло судді ВАКС

Мільярдні ноу-хау, конфлікти з поліцією та Facebook-критика НАБУ: нові історії претендентів на крісло судді ВАКС

ДТП, поїздки до РФ та невідповідність посаді члена ВРП: нові виклики доброчесності кандидатів до ВАКС

Від науковців до військових: огляд співбесід кандидатів до ВАКС

Гонорари на карту, порушення таємниці нарадчої кімнати та політичне минуле кандидатів: нові співбесіди до ВАКС

Політичне минуле, крипто-подарунки та заручники суддів: новий етап випробування на доброчесність

240 запитів до реєстру, 11 млн гонорару та поїздки в Крим: нові спецзасідання ВККС та ГРМЕ

Мільйонні заощадження та забуте житло: антикорупційне сито 19 лютого

22 банківські рахунки та приховане авто: нові кейси кандидатів до ВАКС

Зарплата в конверті та борги за комуналку: нові зізнання кандидатів до ВАКС

Сумнівні статки та маніпуляції з посадами: аналіз перших співбесід кандидатів до ВАКС

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший