Штучний інтелект, запити до реєстру та позики від батьків: професійний шлях та майнові таємниці нових претендентів на посади у ВАКС
Етап спеціальних спільних засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) та Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) для кандидатів на 23 вакантні посади суддів ВАКС добігає кінця. Ще декілька спільних засідань, і ті кандидати, що отримали підтримку від більшості спільного складу, перейдуть до наступного раунду — співбесід з членами ВККС.
12 березня 2026 року було розглянуто питання про відповідність ще трьох кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Порядок денний засідання передбачав інтерв’ю з чотирма кандидатами, проте за рішенням ВККС Глоба Максим Миколайович припинив участь в конкурсі. Тож сьогодні детальніше проаналізуємо співбесіди трьох претендентів: Леонова Олександра Степановича, Сікори Катерини Олександрівни та Марчука Олега Леонідовича.
Леонов Олександр Степанович
Суддя Хаджибейського райсуду Одеси. Професійний шлях судді розпочався з 2004 року з посади юрисконсульта у приватному секторі, перед призначенням на посаду судді кандидат пройшов школу помічника судді в Апеляційному суді Донецької області. Працював спеціалістом по роботі з проблемною заборгованістю в ПАТ «Укрсоцбанк» та «Дельта Банк». Указом Президента України у 2012 році був призначений на посаду судді Кіровського районного суду міста Донецька строком на 5 років. У зв'язку з військовими діями у 2015 році переведений до Одеси на посаду судді Малиновського районного суду (нині — Хаджибейський районний суд міста Одеси).
Відповідаючи на запитання членів комісії, суддя наголосив, що його 14-річний досвід роботи в судах різних інстанцій та регіонів є надійним фундаментом для роботи в антикорупційній системі. Основними якостями, що дозволяють йому забезпечувати верховенство права на практиці, кандидат назвав неухильне дотримання процесуальних норм, захист прав людини та універсальність (досвід роботи як у кримінальній, так і в цивільній спеціалізаціях, а також виконання функцій слідчого судді). За час своєї кар'єри суддя розглянув значну кількість кримінальних проваджень. Загалом суддя мав справу з понад 50 кримінальними провадженнями, серед яких були типові корупційні злочини.
Під час співбесіди міжнародні експерти звернули увагу на понад тисячу запитів до закритої частини державного реєстру судових рішень, здійснених під логіном кандидата. Частина з них стосувалася осіб, які, за словами експертів, не мали безпосереднього відношення до службових справ судді, зокрема перевірок номерів автомобілів, телефонів та даних приватних осіб.
Кандидат категорично заперечив, що особисто здійснював таку кількість запитів. За його словами, йдеться про можливе несанкціоноване використання доступу до реєстру. Він повідомив, що ініціював службову перевірку в суді та звернувся до правоохоронних органів із заявою. «Це питання мого авторитету та доброчесності. Я не робив цих запитів, тому звернувся до правоохоронців, щоб з’ясувати, хто міг використати мій пароль», — заявив Олександр Леонов.
Під час співбесіди члени комісії також звернули увагу на підготовку письмових пояснень кандидата, у текстах яких були помічені певні суперечності. У зв’язку з цим у судді поцікавилися, чи готував він ці документи самостійно. Кандидат повідомив, що під час підготовки до конкурсу частково використовував інструменти штучного інтелекту. Зокрема, за його словами, він застосовував сервіс Google Gemini для виконання окремих розрахунків.
Після цього експерти перейшли до фінансових питань, звернувши увагу на придбання кандидатом майнових прав на квартиру в Одесі площею 69 м² вартістю 81 000 доларів у 2019 році. Суддя уточнив, що не сплачував всю суму одразу. Через зупинку будівництва після початку повномасштабного вторгнення він встиг внести лише близько 42 000 доларів. За його словами, оплата здійснювалася поетапно — близько 30 платежів.
Під час співбесіди також обговорювалося майно родини кандидата. Значна частина активів, зокрема будинок у селі Фонтанка, автомобіль Kia Sportage та квартира, офіційно оформлені на матір кандидата. За словами судді, основні кошти на придбання цього майна надав його брат, який працює моряком за кордоном. Щодо будинку у Фонтанці кандидат пояснив, що особисто вклав у його будівництво приблизно 5–6 тисяч доларів, а також власну працю. Зокрема, він повідомив, що самостійно виконував частину робіт, у тому числі монтаж електропроводки. Коментуючи розподіл майна, суддя зазначив, що рішення оформлювати активи на матір було прийняте родиною. За його словами, брат таким чином вирішив віддячити родині за догляд за батьками під час його тривалих рейсів.
Комісія нагадала кандидату і про притягнення до відповідальності у 2018 році за неналежне повідомлення сторони у справі, що ВРП визнала істотним порушенням. Також у 2022 році апеляційний суд виніс окрему ухвалу щодо судді через нерозгляд клопотання сторони. Кандидат визнав помилки, назвавши їх важливим уроком. Він пояснив це спробами запобігти затягуванню справ сторонами, але підкреслив, що тепер став значно прискіпливішим до процесуальних документів.
Сікора Катерина Олександрівна
Суддя ВАКС. Кандидат захистила дисертацію та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук. Її спеціалізація охоплює такі напрямки, як земельне, аграрне, екологічне та природоресурсне право. До призначення на суддівську посаду працювала юрисконсультом на різних підприємствах. 11 квітня 2019 року Указом Президента України була призначена на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
Під час співбесіди значну увагу приділили майновій декларації кандидата за 2020 рік. Члени комісії звернули увагу на те, що у документі були зазначені чотири квартири, земельна ділянка, човен із трейлером та автомобілі Mercedes‑Benz і Toyota Camry, які належали її колишньому чоловіку. Водночас у декларації була відсутня інформація про вартість цих активів.
Кандидат пояснила, що частина майна була придбана її чоловіком ще до укладення шлюбу, тому вона не мала правовстановлюючих документів. Інші об’єкти купувалися вже під час шлюбу, однак вона надавала лише нотаріальні згоди на придбання майна, які не містили інформації про його вартість. За її словами, угоди укладалися переважно у Києві, тоді як вона перебувала у місті Дніпро після народження сина, тому не була присутня під час підписання договорів.
Після проведення повної перевірки декларації НАЗК передало матеріали до правоохоронних органів, і було відкрито кримінальне провадження. Досудове розслідування здійснювало Державне бюро розслідувань. За словами кандидата, у межах розслідування її та колишнього чоловіка допитали, однак підозру їй не повідомляли, а провадження згодом закрили через відсутність складу злочину. Паралельно кандидат оскаржила висновок НАЗК у суді в адміністративному порядку. Вона повідомила, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, після чого було подано апеляційну скаргу, апеляційне провадження наразі відкрите, а остаточного рішення у справі ще немає.
Після розлучення, за словами кандидата, усе майно, оформлене на чоловіка, залишилося у його власності, тоді як у неї залишилися квартира та паркомісце у Києві і автомобіль, яким вона користується вже близько десяти років. Окремо комісія поцікавилася у судді фактом проживання дитини з батьком у Дніпрі, і тим, чи не пов’язане таке проживання з необхідністю відстрочки чоловіка від мобілізації. Кандидат роз’яснила, що рішення про проживання сина в Дніпрі було зумовлене навчанням у початковій школі та звичним середовищем. Суддя планує перевезти дитину до Києва у 2026 році. Крім того, кандидат наголосила, що бере повну участь у житті сина, тому проживання дитини з батьком не може бути законною підставою для відстрочки від служби.
Експерти зацікавилися джерелом походження 150 000 доларів, які суддя отримала в позику від батька у 2021 році для купівлі квартири та паркомісця в Києві. Катерина Сікора надала докази, що її батько — успішний інженер-винахідник, власник підприємства, що автоматизує гірничо-видобувну галузь. Його офіційні дивіденди та патенти цілком дозволяли надати таку позику. Також суддя підкреслила, що вона не претендувала на державну квартиру, маючи можливість розв'язувати житлове питання власним коштом.
Марчук Олег Леонідович
Суддя Васильківського міськрайонного суду. Свою трудову діяльність розпочав ще під час навчання, працюючи в контрольно-ревізійному відділі ДП НАК «Нафтогаз України», має досвід роботи в апараті Печерського районного суду міста Києва на посадах секретаря судового засідання та помічника судді. Суддівську кар’єру розпочав у 2012 році, як суддя Ялтинського міського суду АР Крим. Після окупації півострова, був переведений до Васильківського міськрайонного суду Київської області, де і продовжує працювати.
На початку співбесіди поговорили про мотивацію кандидата. Суддя розповів, що на початку створення антикорупційної юстиції в Україні ставився до неї скептично, вважаючи, що з корупцією можуть впоратися суди загальної юрисдикції. Кандидат пояснив, що аналіз рішень ВАКС та вивчення складних схем корупційних злочинів переконали його у необхідності спеціалізованого суду. Саме це підштовхнуло його подати документи на конкурс, щоб застосувати свій 12-річний стаж судді у справах загальнодержавної ваги.
Значна частина запитань стосувалася місця проживання судді і його дороги на роботу. З 2014 року кандидат працює у Василькові, але мешкає в Києві. Суддя розповів, що щодня витрачав на дорогу від 1,5 до 2 годин. До придбання власного авто у 2018 році він діставався суду громадським транспортом або їздив з колегами, з якими вони домовлялися про спільні поїздки.
Експерти запитали про причину, з якої дружина судді з 2016 по 2020 рік отримувала соціальні виплати на дітей саме у Василькові, хоча родина мешкала у Києві. Кандидат назвав це несподіванкою, та припустив, що це сталося автоматично через статус ВПО, який дружина отримала у Василькові одразу після переїзду з окупованого Криму.
Окремий блок запитань стосувався статистики розгляду суддею адміністративних справ за статтею 130 КУпАП. Згідно з даними комісії, щонайменше 118 справ у період з 2014 по 2021 рік були закриті через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності. Кандидат пояснив, що значна частина таких випадків була пов’язана з неможливістю належним чином повідомити правопорушників про розгляд справи. За його словами, у протоколах часто вказувалися неправдиві контактні дані або адреси, що ускладнювало виклик осіб до суду. Крім того, деякі учасники процесу, за його словами, зловживали процесуальними правами, подаючи клопотання про відкладення розгляду або залучення адвокатів, що також призводило до затягування строків. Кандидат наголосив, що вважав пріоритетом забезпечення права особи на справедливий судовий розгляд, тому у випадках, коли були обґрунтовані підстави для відкладення, не ухвалював рішення без участі сторони.
Окрему увагу приділили Instagram-сторінці дружини кандидата, де вона пропонує послуги нутриціолога. Суддя зазначив, що дружина не отримує доходу, а лише консультує друзів для створення імені в новій для України професії. Кандидат наголосив, що сфера нутриціології законодавчо не врегульована, тому офіційна реєстрація бізнесу відбудеться лише після чіткої легалізації процедур.
Члени ВККС зауважили, що кандидат часто заявляв самовідводи через те, що учасники справи висловлювали йому недовіру або поводилися неприязно. Суддя назвав свої минулі рішення дещо слабкими з позиції сьогоднішнього досвіду і запевнив, що тепер його рішення більш виважені і він не дозволить учасникам процесу маніпулювати складом суду через емоційні випади.
«Судово-юридична газета» продовжує слідкувати за новими співбесідами кандидатів на посаду судді ВАКС. Із матеріалами попередніх співбесід можна ознайомитися за посиланнями:
Поїздки до РФ, комунальні борги та нульові доходи: подробиці спеціальних засідань ВККС та ГРМЕ
Pro bono, ОВДП та банківська лояльність для переміщених осіб: нові співбесіди на шляху до ВАКС
Від науковців до військових: огляд співбесід кандидатів до ВАКС
Політичне минуле, крипто-подарунки та заручники суддів: новий етап випробування на доброчесність
240 запитів до реєстру, 11 млн гонорару та поїздки в Крим: нові спецзасідання ВККС та ГРМЕ
Мільйонні заощадження та забуте житло: антикорупційне сито 19 лютого
22 банківські рахунки та приховане авто: нові кейси кандидатів до ВАКС
Зарплата в конверті та борги за комуналку: нові зізнання кандидатів до ВАКС
Сумнівні статки та маніпуляції з посадами: аналіз перших співбесід кандидатів до ВАКС
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
