In Absentia: чому заочні вироки — це стратегічна зброя України

Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини» ще 7 жовтня 2014 року запроваджена процедура спеціального судового провадження. Проте з роками дискусія щодо доцільності заочного засудження осіб, які переховуються на території РФ або в окупації, не збавляє обертів. Дедалі частіше звучать питання щодо практичного сенсу заочних вироків та того, чи варто витрачати час на прості формальності в той час, коли суди і так перенавантажені справами.

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко у своєму нещодавньому дописі акцентував, що інститут спеціального судового провадження (in absentia) — це не просто процесуальна формальність, а стратегічний інструмент забезпечення відповідальності в умовах війни. За його словами, саме цей механізм відіграє ключову роль у системі перехідного правосуддя, дозволяючи державі діяти на випередження.

Заочні вироки дозволяють не лише юридично зафіксувати факт вчинення воєнних злочинів, а й формують підстави для міжнародного переслідування винних осіб. Фактично йдеться про створення правового статусу, який унеможливлює для засуджених легальну участь у міжнародних відносинах та обмежує їхню свободу пересування.

Крім того, рішення, ухвалені за процедурою in absentia, відкривають шлях до арешту та конфіскації активів, що може стати одним із джерел фінансування відновлення України. Таким чином, навіть за відсутності фізичного доступу до обвинуваченого, судові вироки виконують важливу функцію — відновлення справедливості та формування доказової бази для майбутніх міжнародних процесів.

За даними Офісу Генерального прокурора станом на лютий 2026 року в Україні за воєнні злочини заочно засуджено 240 осіб. Загалом про підозру повідомлено понад 1100 особам, обвинувальні акти щодо 800 осіб уже скеровано до суду.

Спеціальне судове провадження (in absentia) виконує низку ключових функцій, які виходять далеко за межі суто формального правосуддя. Передусім йдеться про юридичну фіксацію вини. Судове рішення офіційно встановлює факт вчинення злочину та персональну відповідальність особи, що має значення як для національної, так і для міжнародної правової системи.

Важливим наслідком є відкриття можливостей для міжнародного розшуку. Національний вирок стає підставою для ініціювання процедур через Інтерпол та інші міжнародні механізми, що дозволяє обмежити пересування засуджених і ускладнити їхню діяльність за межами так званих «безпечних юрисдикцій».

Важливо, що процедура in absentia в Україні повністю відповідає стандартам Ради Європи та практиці ЄСПЧ. Зокрема, статтею 415 КПК України передбачено запобіжник: якщо засуджений з’явиться після ухвалення вироку, він має право на повторний судовий розгляд. Наявність такого механізму є вагомим аргументом для міжнародних партнерів, оскільки підтверджує дотримання права на справедливий суд та право бути вислуханим, навіть якщо розгляд починався за відсутності особи

Окреме значення має формування доказової бази. Матеріали таких справ стають частиною документування воєнних злочинів і можуть бути використані в майбутніх міжнародних трибуналах та історичній оцінці подій. Крім того, спеціальне провадження створює правові передумови для конфіскації активів і реалізації механізмів репарацій. Без остаточного судового рішення можливості міжнародного співробітництва щодо арешту та вилучення майна за кордоном обмежені.

Дайджест ключової практики ВС 2025–2026

Абсолютна умова — належне повідомлення

25 січня 2023 року ККС ВС (справа № 225/1957/21) залишив у силі вирок щодо 13 років ув’язнення жительці Донецька за держзраду. Захисник у касаційній скарзі вимагав скасувати вирок та направити справу на новий розгляд, стверджуючи, що особу обвинуваченої нібито не встановлено, крім того, її не повідомили належним чином про кримінальне провадження.

ВС підтвердив допустимість застосування спеціального кримінального провадження (in absentia) щодо осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, за умови дотримання процесуальних гарантій. Зокрема, у справі щодо обвинувачення за статтями про державну зраду та участь у терористичній організації суд дійшов висновку, що проведення досудового розслідування та судового розгляду за відсутності обвинуваченого не є порушенням його прав.

Ключовим фактором стала наявність належних процесуальних підстав — відповідних ухвал слідчого судді та суду першої інстанції. Водночас правоохоронні органи та суд не обмежилися формальним виконанням вимог КПК щодо повідомлення особи. Окрім публікацій у засобах масової інформації, на офіційному сайті СБУ та на сайті суду, було вжито додаткових заходів для забезпечення реального інформування обвинуваченого, зокрема направлення повідомлень на електронну пошту.

Такий підхід, за оцінкою ВС, свідчить про належне дотримання стандартів справедливого судочинства навіть в умовах відсутності обвинуваченого та підтверджує легітимність процедури in absentia в подібних категоріях справ.

У провадженні in absentia нероз’яснення права на колегію не порушує справедливий суд

21 липня 2025 року ККС ВС (справа № 331/4882/23) відхилив касаційну скаргу захисника та залишив без змін вирок райсуду та ухвалу апеляційного суду колишньому держінспектору рибоохоронного патруля, яким було визначено покарання у виді 13 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та правоохоронних органах та конфіскація всього майна. Захисник стверджував, що суд не роз’яснив обвинуваченому право на колегіальний розгляд трьома суддями.

Верховний Суд зазначив, що право на розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів роз’яснюється саме обвинуваченому щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше як десять років. Проте у кримінальному провадженні, що здійснюється в порядку in absentia, де обвинувачений відсутній, а захисник відповідних клопотань не подавав, призначення судом провадження до розгляду без роз’яснення обвинуваченому права заявити клопотання про розгляд цього провадження судом колегіально не порушує права на справедливий суд.

Момент, з якого обвинувачений вважається належним чином ознайомленим зі змістом повістки про виклик

Верховний Суд сформулював важливу правову позицію щодо порядку виклику обвинуваченого у судове провадження за його відсутності (in absentia). У постанові від 25 квітня 2024 року у справі № 296/8416/21 ККС ВС зазначив, що у таких провадженнях обвинувачений вважається належним чином ознайомленим зі змістом повістки про виклик саме з моменту її опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

Ця позиція конкретизує процесуальні стандарти належного повідомлення особи у випадках, коли її фактична участь у провадженні відсутня, та має суттєве значення для забезпечення балансу між ефективністю кримінального судочинства і дотриманням права на справедливий суд.

Понад 10 неявок і сукупність доказів: позиція ВС у справі про держзраду

4 березня 2026 року ККС ВС (справа № 127/15500/25) відхилив касаційні скарги захисників і залишив без змін вирок міського суду та ухвалу апеляційного суду трьом фігурантам, колишнім високопосадовцям міста Мелітополь: 15 років за держзраду та мародерство та конфіскація всього майна. Захист наполягав на скасуванні вироків з причин порушення ч. 5 ст. 139 КПК, тобто через лише два виклики перед заочним розглядом, а не три. Крім того, захист зазначав, що апеляція безпідставно відмовила в повторному дослідженні доказів, а саме чатів Telegram та показань свідків, а покарання — надто суворе.

Верховний Суд відхилив усі доводи, виснувавши, що факт ухилення від суду встановлено понад 10 неявками після публікацій в «Урядовому кур’єрі» та на сайті суду — порушення ч. 5 ст. 139 КПК не визнане істотним. Вина обвинувачених була підтверджена сукупністю доказів, такими як показання свідків, накази окупантів, скріншоти Telegram та протоколи НСРД, тому повторне дослідження доказів не потрібне, бо вони вже були повноцінно досліджені. А покарання відповідає тяжкості злочинів: держзрада, колаборація, порушення законів війни, мародерство в умовах воєнного стану.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.