ДПС виключила ФОП з реєстру платників єдиного податку: Верховний Суд поставив рішення на паузу

У практиці податкових спорів питання забезпечення позову часто стає ключовим інструментом захисту бізнесу під час тривалих судових процесів. Воно фактично визначає можливість платника податків зберегти стабільність діяльності на період оскарження рішень контролюючих органів.

Тривалий час суди першої інстанції з обережністю ставилися до вжиття таких заходів у податкових справах, побоюючись втручання у дискреційні повноваження ДПС. Справа № 520/25465/25, яку 21 травня 2026 року розглянув Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розставила пріоритети. Так, захист матеріально-правових інтересів позивача має перевагу над формалістським підходом контролюючого органу.

Суть спору

Головне управління ДПС у Харківській області ухвалило рішення, яким анулювала реєстрацію та виключила з Реєстру платників єдиного податку ФОП.

Підприємець звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вимогою скасувати це рішення та поновити його у Реєстрі як платника єдиного податку другої групи. Одночасно з позовом було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ДПС до набрання законної сили остаточним судовим рішенням.

Свій позов ФОП аргументував надмірним навантаженням. Автоматичний перехід на загальну систему тягне обов'язок сплачувати 18% ПДФО та 20% ПДВ заднім числом з початку року. За неподання декларацій з ПДВ за минулі місяці на позивача будуть накладені значні штрафи.

Крім того, партнери, впевнені у співпраці з платником єдиного податку, ймовірно розірвуть договори через непередбачувану зміну податкового статусу. І навіть у разі перемоги в суді через рік, фінансові та репутаційні втрати будуть настільки значними, що відновити господарську діяльність буде майже неможливо.

Суд першої інстанції відмовив у забезпеченні позову, вважаючи докази ФОП недостатніми. Однак Другий апеляційний адміністративний суд скасував цю ухвалу. Апеляційний суд прийшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення істотно ускладнить або унеможливить ефективний захист прав позивача. Суд зазначив, що зупинення дії рішення ДПС спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Податкова, не погодившись із цим, подала касаційну скаргу до Верховного Суду.

Рішення Верховного Суду

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги ДПС, залишив рішення апеляційного суду без змін.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання майбутнього судового рішення чи ефективний захист прав позивача.

Також підставою для забезпечення є наявність ознак очевидної протиправності рішення суб’єкта владних повноважень. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що ці критерії є оціночними, тому суд у кожній справі має здійснювати балансування інтересів сторін.

Згідно зі статтею 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами та не можуть виходити за межі необхідного для ефективного захисту права.

У розглянутій справі зупинення рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку було застосовано як тимчасовий захід. Він не вирішує спір по суті, але спрямований на запобігання можливим незворотним негативним наслідкам для платника податків до ухвалення остаточного рішення.

Суд також послався на Рекомендацію Ради Європи № R (89) 8 щодо тимчасового судового захисту, відповідно до якої забезпечувальні заходи можуть застосовуватися у випадках, коли виконання адміністративного акта здатне спричинити значну шкоду, відшкодування якої буде ускладненим або неможливим.

Специфіка податкових правовідносин

Окремо суд звернув увагу на положення пунктів 299.10 та 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, які регулюють порядок анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Оскільки зміна системи оподаткування впливає не лише на самого платника, а й на його контрагентів, зокрема через необхідність коригування податкового кредиту з ПДВ, невжиття заходів забезпечення могло б спричинити ланцюгові негативні наслідки у податкових правовідносинах.

Податковий орган у касаційній скарзі стверджував, що заява ФОП не містить достатніх обґрунтувань. Проте Верховний Суд наголосив, що обґрунтованість самого позову на цій стадії не досліджується — це предмет розгляду справи по суті.

Головне завдання на стадії забезпечення позову — пересвідчитись у реальності загрози утруднення виконання майбутнього рішення суду.

Постанова Верховного Суду у справі № 520/25465/25 має важливе значення для захисту бізнесу від наслідків рішень контролюючих органів. Суд підтвердив, що інститут забезпечення позову є не формальною процесуальною процедурою, а реальним механізмом гарантування ефективного судового захисту.

Примусова зміна системи оподаткування може створювати істотні фінансові ризики для платника податків, зокрема через необхідність переходу на загальну систему оподаткування, виникнення додаткових податкових зобов’язань та можливі штрафні санкції за попередні періоди. Такі наслідки можуть свідчити про наявність ризику значної шкоди, що є підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Верховний Суд також підтвердив правові підходи, раніше сформульовані у справах № 280/8758/24 та № 420/25688/24, що свідчить про формування сталої судової практики щодо захисту платників податків у подібних спорах.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.