Верховний Суд про «небезпечні гроші»: як в Україні стягуватимуть необґрунтовані активів

Інститут визнання активів необґрунтованими та їх стягнення у дохід держави залишається новим для України, і його застосування супроводжується численними правовими викликами. Про це під час XII Конференції з кримінального права та процесу розповів суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Євген Петров.

За його словами, на сьогодні регулювання цього інституту міститься лише у трьох статтях Цивільного процесуального кодексу України, а практичних напрацювань ще небагато. «Цей інститут вже застосовується в деяких країнах світу, тож нам доцільно враховувати їхній досвід, зокрема під час рекодифікації Цивільного кодексу», — зазначив суддя.

Наразі у Касаційному цивільному суді Верховного Суду перебуває 16 справ щодо стягнення необґрунтованих активів. Шість справ вже розглянуто: у чотирьох рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду залишили без змін, два рішення змінили. Зміни стосувалися солідарної відповідальності та розміру активів. Декілька справ залишили без відкриття провадження через необґрунтованість касаційних скарг, інші повернули через процесуальні недоліки.

Євген Петров окремо звернув увагу на проблеми правозастосування, зокрема на спроби покласти на відповідача обов’язок доводити законність набуття активів, а на позивача — не доводити їхню незаконність. «Презумпція необґрунтованості активів не може спотворювати презумпцію права власності», — наголосив суддя. Він додав, що збір доказів про незаконне набуття активів має здійснювати орган державної влади з відповідними повноваженнями.

Суддя також пояснив підхід Верховного Суду до доказування: у цивільних справах неможливо використовувати матеріали негласних слідчих та розшукових дій (НСРД) як прямі докази, а моніторинг способу життя допустимий лише щодо спеціальних суб’єктів, визначених законом, наприклад посадовців, які зобов’язані декларувати доходи.

Євген Петров підкреслив, що суди вивчають міжнародну практику, зокрема рішень ЄСПЛ, які підтверджують, що стягнення необґрунтованих активів не порушує права власності. «Цивільна конфіскація в Україні повинна ґрунтуватися на доказах та дотриманні процесуальних норм», — додав він.

Суддя зауважив, що законодавці можуть покращувати регулювання інституту, орієнтуючись на судову практику, однак фрагментарні зміни проблему не вирішують. Він підкреслив важливість обговорень між суддями Верховного Суду та ВАКС, а також адвокатами, щодо засобів доказування, способів захисту та визначення участі інших осіб у таких справах.

Автор: Анастасія Гришкова

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.