Суд зобов’язав особу повернути потерпілому безпідставно набуте майно — деталі справи

Рівненський апеляційний суд переглянув апеляційну скаргу відповідача, подану на рішення місцевого суду, яким частково задоволено позов та стягнуто з нього безпідставно отримані кошти. Про це повідомляє пресслужба суду. 

В апеляційній скарзі він вказував на те, що це добровільно надана позивачем благодійна допомога, яка була йому вкрай необхідна у зв’язку з браком засобів для існування. Вказав, що позивач не пред’являв вимогу про повернення грошових коштів, тому просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове — про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів відмовила у задоволенні апеляційних вимог відповідача з наступних підстав.  

Суду відомо, що позивач є клієнтом одного з банків і на прохання знайомого про допомогу скинув двома платежами на картковий рахунок кошти, за реквізитами, які той йому надав. Пізніше з’ясувалося, що карткові рахунки належать іншій особі — відповідачеві у справі, з яким у позивача жодних договірних відносин не було.

Здійснення платежів позивачем на рахунок невідомого одержувача іншого банку підтвердила й фінансова установа.

Це стало підставою для звернення позивачем до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів.

Залишаючи оскаржуване рішення суду попередньої інстанції без змін, апеляційний суд погодився із обраною ним позицією при розгляді цього спору.

Відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18) міститься висновок про те, що зобов’язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави — це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичного змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної правової підстави з самого початку при набутті майна,  а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Кошти, які були перераховані позивачем на банківську картку, що належить відповідачеві, без зазначення призначення платежу, свідчать про відсутність договірних правовідносин між сторонами, без наявності правових підстав, а також про те, що перераховані кошти є безпідставно отриманими відповідачем (постанова Верховного Суду у справі № 489/2893/18).

В апеляційному суді представник позивача зазначив, що грошові кошти станом на день звернення до суду не повернуті.

Суд з’ясував, що жодних договірних чи будь-яких інших правовідносин між позивачем та відповідачем не було.

Позивач не займається благодійністю, і в призначенні платежу не було зазначено, що кошти є благодійними.

Окрім того, суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що відповідач у судових засіданнях неодноразово змінював свою позицію щодо заявленого позову і таку процесуальна поведінку  суд розцінив як недобросовісну.

Безпідставним вважає апеляційний суд і твердження відповідача про відсутність з боку позивача вимоги про повернення грошових коштів, оскільки зобов’язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми ст. 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов’язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання майна.

Постанова Рівненського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року № 570/4046/23 (провадження № 22-ц/4815/879/24).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.