Верховний Суд висловив позицію щодо невиконання субʼєктом влади обов’язку зареєструватися в ЄСІТС

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги позивачу (скаржник) у справі за позовом до виконавчого комітету міської ради (відповідач) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд виходив з того, що його ухвалою цю скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України. Апелянту було надано 10-денний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків. Однак, останнім недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк не було усунуто, оскільки не додано її копій відповідно до кількості учасників справи чи доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, зокрема міській раді.

Проте Верховний Суд не погодився з такими мотивами суду апеляційної інстанції, задовольнив касаційну скаргу позивача, скасував ухвалу та повернув справу для продовження розгляду до цього суду.

Суд врахував положення частин першої та восьмої статті 18 КАС України, відповідно до яких у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС), реєстрація в якій не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Суд зазначив, що особливості використання електронного підпису в ЄСІТС визначаються Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15/21 (далі - Положення №1845/0/15/21).

Враховуючи, що 4 вересня 2021 року у газеті «Голос України» №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв`язку, та з урахуванням вимог Положення № 1845/0/15/21, Верховний Суд наголосив, що звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд» є лише альтернативою, яка не виключає можливості звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником.

Окрім того, Суд врахував, що згідно із частиною шостою статті 18 КАС України (нормою визначено суб`єктний склад осіб, реєстрація офіційної електронної адреси в системі ЄСІТС для яких є обов`язковою) адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

З огляду на вищезазначене, Суд дійшов висновку, що мета повідомлення іншого учасника справи про подання до суду документів у справі, на що власне і спрямовані приписи частини дев`ятої статті 44 КАС України, у цьому випадку досягнута, як і принцип рівності учасників процесу в частині права міської ради знати про подання апеляційної скарги та бути ознайомленим з її змістом та додатками.

Водночас у цій справі відповідачем є Мукачівська міська рада, яка належить до суб`єктів, визначених частиною шостою статті 18 КАС України та повинна мати зареєстрований «Електронний кабінет», а отже документ, сформований в системі «Електронний суд» - примірник апеляційної скарги у цій справі, Мукачівська міська рада мала отримати в «Електронному кабінеті» через підсистему «Електронний суд» в автоматичному режимі.

Тобто мета повідомлення іншого учасника справи про подання до суду документів у справі, на що власне і спрямовані приписи частини дев`ятої статті 44 КАС України, у цьому випадку досягнута і принцип рівності учасників процесу в частині права Мукачівської міської ради знати про їх подання та бути ознайомленим з їх змістом, дотриманий.

У цій справі Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого підтверджений належними доказами намір суб`єкта приватного права дотриматися вимог процесуального закону разом зі встановленими фактами невиконання суб`єктом владних повноважень імперативних вимог статті 18 КАС України (зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС), а також низка процесуальних гарантій для всіх учасників справи, зокрема, знати та користуватися всіма процесуальними правами під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, не можуть бути підставою для позбавлення такого суб`єкта (позивача) гарантованого Конституцією України права на оскарження рішення суду в апеляційному порядку. При цьому суди, застосовуючи норми процесуального права, мають керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.

Постанова Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі № 260/1322/21 (адміністративне провадження № К/990/37221/22).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.