Верховний Суд уточнив ознаки нововиявлених обставин в адміністративному судочинстві

Верховний Суд розглянув касаційну скаргу Головного управління Держпраці на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалені за наслідком перегляду справи за нововиявленими обставинами.

У цій справі фізична особа – підприємець (позивачка) оскаржила до суду припис та постанову ГУ Держпраці про накладення на неї штрафу за порушення законодавства про працю.

Обставини справи

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що особи, які виконували певні роботи на території об’єкта інспекційного відвідування, були окремими суб’єктами господарювання або їх працівниками, а тому ГУ Держпраці дійшло помилкових висновків про використання позивачкою найманої праці без укладення трудових договорів відповідно до чинного законодавства.

Суд першої інстанції погодився із доводами позивачки та задовольнив позов, виходячи з того, що відповідачем не доведено наявності саме трудових відносин між фізичними особами та позивачкою, що є ключовою вимогою для притягнення до відповідальності, передбаченої статтею 265 КЗпП України.

Суд апеляційної інстанції своєю постановою задовольнив апеляційну скаргу ГУ Держпраці, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову у задоволені позову. Суд дійшов висновку, що факт неоформлення працівників позивачкою було встановлено органами Державної фіскальної служби під час фактичної перевірки, результати якої були доведені до ГУ Держпраці, а тому припис та постанова про накладення на особу штрафу за порушення законодавства про працю є правомірними.

В чому полягали нововиявлені обставини

У подальшому позивачка звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови цього суду за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що підставами для такого перегляду є, зокрема істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Такими обставинами, на думку позивачки, було те, що один із неоформлених, за висновками ГУ Держпраці, працівників був директором суб’єкта господарювання, що виступав орендодавцем приміщення, в якому позивачка здійснювала свою діяльність та в якому проводилась перевірка; оскільки ця обставина існувала на момент розгляду справи у судах, проте не була встановлена судом апеляційної інстанції, то позивачка вважала, що ця обставина є нововиявленою та істотною для правильного вирішення цієї справи, а також ухвалення у ній законного та обґрунтованого рішення.

Суд апеляційної інстанції прийняв до розгляду та задовольнив заяву позивачки про перегляд попередньої постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, скасував її та залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Не погодившись з таким рішення суду апеляційної інстанції, ГУ Держпраці звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Позиція Верховного Суду

За наслідком розгляду касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволені заяви позивачки про перегляду справи за нововиявленими обставинами, скасував постанову суду апеляційної інстанції, ухвалену за результатом розгляду цієї заяви, та залишив у силі постанову суду апеляційної інстанції, якою було відмовлено у задоволені позову.

Нововиявлені обставини згідно з пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України – це юридичні факти або докази, які спростовують факти, що покладено в основу судового рішення та відповідають таким ознакам:

1. існували на час розгляду справи;
2. обʼєктивно не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи та подані ним до суду, в тому числі, шляхом ініціювання питання їх витребування судом;
3. характеризуються істотністю для розгляду справи (врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Верховний Суд звернув увагу на те, що в цій справі позивачці на момент розгляду відповідачем питання про накладення штрафу та на момент розгляду справи у суді першої і апеляційної інстанцій були відомі обставини, які стали підставою вважати допуск нею до роботи двох працівників без укладення трудового договору; порушення трудового законодавства були вказані відповідачем в акті перевірки та підтвердженні відеозаписами інспекційного відвідування. Позивачка мала можливість, зокрема у суді спростувати виявлені порушення із посиланням на відповідні докази. При цьому позивачка не вказувала, що двоє осіб, які представилися представникам органів Держпраці, були їй невідомі. Тобто, позивачка мала можливість повідомити відповідача та суд про те, що вказані особи є співробітниками інших суб`єктів господарювання чи їх керівниками та надати відповідні докази.

На підстави вищезазначеного Верховний Суд дійшов висновку, що обставини не можуть вважатися нововиявленими, якщо вони встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, та, відповідно, такі обставини не можуть бути підставою для нового перегляду судового рішення, яке набрало законної сили; певні процесуальні недоліки розгляду справи судами, зокрема неповне встановлення фактичних обставин справи, не можуть, за загальним правилом, вважатися нововиявленими обставинами.

Постанова Верховного Суду від 2 травня 2023 року у справі №420/20522/21 (адміністративне провадження № К/990/3244/23).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.