Комітет схвалив фінальну версію законопроекту про звільнення корупціонерів від в’язниці шляхом угод зі слідством

Парламентський Комітет з питань правоохоронної діяльності 7 жовтня рекомендував Верховній Раді прийняти відразу в цілому законопроект 12039 про звільнення корупціонерів від в’язниці шляхом укладення угод зі слідством.

Нагадаємо, відповідний законопроект 12039 зареєстрували у парламенті 17 вересня народні депутати Давид Арахамія, Анастасія Радіна, Олександра Устінова, Сергій Іонушас та інші. Цей проект вже отримав схвалення від громадських антикорупційних організацій.

Як зазначила голова Антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна, справедливий механізм угод зі слідством — це зобов'язання перед ЄС, від виконання якого залежить отримання щонайменше 350 мільйонів євро фінансової допомоги у бюджет. Тобто, Україна має ухвалити цей закон, аби отримати кошти від іноземних партнерів.

Про підтримку законопроекту також заявили у НАБУ і САП.

«Законопроект щодо вдосконалення угод про визнання винуватості у корупційних кримінальних провадженнях підвищить ефективність розслідувань та прискорить судовий розгляд топ-корупційних справ. Директор НАБУ Семен Кривонос і керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко взяли участь у засіданні Комітету з питань правоохоронної діяльності, на якому розглядався законопроект №12039.

Документ, зокрема, передбачає запровадження стосовно особи, яка надала викривальні покази та підтвердила їх іншими доказами, а також у разі повного або часткового відшкодування збитків, покарання у вигляді позбавлення волі, але більш м’якого ніж передбачено санкцією статті.

Законопроект також надає можливість при укладенні угоди призначати узгоджені сторонами додаткові покарання у вигляді суттєво збільшених штрафів та конфіскації майна.

Крім того, пропонується заборонити укладення угоди з організатором злочину окрім випадку, коли така особа погоджується викрити іншого організатора.

Очільники антикорупційних органів підтримали документ та рекомендували народним обранцям ухвалити його в цілому.

Семен Кривонос подякував авторам законопроекту за ініціативу та реальні кроки до вдосконалення законодавчих положень, які регулюють інститут укладення угод, а також висловив сподівання на підтримку документа народними обранцями» - зазначили у НАБУ.

Які зміни до КК та КПК передбачає фінальна редакція законопроекту

Фінальна редакція схваленого 7 жовтня законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення регулювання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією» передбачає наступні зміни.

У ч. 3 ст. 53 Кримінального кодексу встановлюється, що штраф як додаткове покарання може бути призначений тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК.

Додаткове покарання у виді штрафу може бути призначене у разі, коли воно не передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, виключно у випадку затвердження судом угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією та за умови узгодження сторонами угоди додаткового покарання у виді штрафу.

Розмір штрафу визначається судом у таких межах:

• від 340 000 до 2 040 000 – у разі вчинення нетяжкого злочину;
• від 2 040 000 до 4 590 000 – у разі вчинення тяжкого злочину;
• від 4 590 000 до 204 000 000 – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Додається нова стаття (крім статті 69), яка визначатиме підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини КК – 69-2.

У цій статті 69-2 «Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, у випадках укладання угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією» встановлюється наступне.

У кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією за умови виконання вимог пункту 2 або 2-1 частини четвертої статті 469 КПК сторонами угоди про визнання винуватості може бути узгоджено покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, але не нижче від найнижчої межі, встановленої у статті 63 КК.

Стаття 77 викладена у новій редакції, за якої у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням внаслідок засудження на підставі угоди про визнання винуватості за корупційне кримінальне правопорушення або кримінальне правопорушення, пов’язане з корупцією, та за умови узгодження сторонами угоди додаткового покарання, може бути також призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна.

У ч. 4 статті 469 Кримінального процесуального кодексу передбачається, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією);

2) корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані);

2-1) корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією у разі відсутності ознак співучасті у вчиненні цих злочинів, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані);

3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, який є організатором злочину, не може бути укладена у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, за винятком випадку укладання угоди на підставі пункту 2 цієї частини та за умови викриття ним іншого організатора корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Таким чином, організатор корупційного злочину також зможе укласти угоду зі слідством, але за умови викриття іншого організатора.

Хто погоджуватиме укладення угоди

В статті 470 КПК встановлено, що у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється з врахуванням таких обставини:

1) у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків або нетяжкого злочину – за погодженням з першим заступником Генпрокурора або заступником Генпрокурора, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником;

2) у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину – за погодженням з Генпрокурором (в. о. Генпрокурора) або його першим заступником чи заступником, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником;

3) у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину – за погодженням з Генпрокурором (в. о. Генпрокурора) або його першим заступником чи заступником;

4) у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків або нетяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами НАБУ або яке було направлено до суду прокурором САП – за погодженням із керівником САП (в. о. керівника САП) або його першим заступником чи заступником, керівником підрозділу САП;

5) у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами НАБУ або яке було направлено до суду прокурором САП – за погодженням з керівником САП (в. о. керівника САП) або його першим заступником чи заступником;

6) у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами НАБУ або яке було направлено до суду прокурором САП – за погодженням із керівником САП (в. о. керівника САП).

У статті 474 КПК передбачається, що у разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії досудового розслідування, судове провадження за згодою сторін кримінального провадження продовжується в загальному порядку. У разі незгоди однієї із сторін із продовженням судового провадження у загальному порядку досудове розслідування продовжується у загальному порядку. У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії судового провадження, останнє продовжується у загальному порядку.

До моменту видалення суду до нарадчої кімнати, сторони угоди мають право мають право ініціювати зміни до укладеної угоди та, в разі досягнення згоди, укласти нову угоду. Повторне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим в одному кримінальному провадженні допускається одноразово у разі усунення підстав, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди. У разі повторної відмови судом у затвердженні угоди наступне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні не допускається.

Джерело фото: НАБУ

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.