Справи за позовами прокурора про «безаукціонний» спосіб отримання спецдозволу на користування надрами – позиція Верховного Суду

17:56, 15 жовтня 2024
Верховний Суд розглянув справу за позовом прокурора про скасування спеціального дозволу на користування надрами.
Справи за позовами прокурора про «безаукціонний» спосіб отримання спецдозволу на користування надрами – позиція Верховного Суду
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора (позивач) та направив на новий розгляд до суду першої інстанції справу за позовом прокурора до Держгеонадра та Товариства (відповідачі), за участю третьої особи – Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, про визнання протиправними та скасування наказу та спеціального дозволу на користування надрами.

У цій справі прокурор указував на порушення встановленого законом порядку надання спеціального дозволу на користування надрами, оскільки Товариство не здійснювало роботи з геологічного вивчення ділянки надр, а тому, в порушення вимог абзацу другого підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, без проведення аукціону, набуло права користування надрами загальнодержавного значення.

Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили, посилаючись на те, що станом на час звернення до Держгеонадр із заявою (липень 2019 року) Товариство мало законні підстави для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону на підставі абзацу другого підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615, а саме: заявник за власні кошти здійснив апробацію, за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку.

Проте, Верховний Суд не погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій, зазначивши, що реєстрація Товариством переліку робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр родовища (РДГВН) щодо здійснення робіт з геолого-економічної оцінки і підрахунку залишкових запасів гранітів і мігматитів не є підставою для того, щоб вважати Товариство користувачем надр в розумінні положень Кодексу України про надра.

На підставі аналізу пунктів 5, 7, 9 та 10 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року №865, Суд дійшов висновку, що визначена приписами абзацу другого підпункту 1 пункту 8 Порядку №615 підстава для отримання дозволу на користування надрами з метою їх видобування без проведення аукціону (апробація корисних копалин та затвердження підрахунку останніх у встановленому порядку) передбачає наявність у суб`єкта, що подає відповідну заяву, виданого йому спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

При цьому, за висновком Верховного Суду, суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтованого прирівняли правовий статус Товариства як виконавця РДГВН до користувача надр.

З огляду на положення пунктів 1.2, 1.4, 1.5 та 1.7 Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов’язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 червня 2013 року № 263, та з урахуванням сталої судової практики Верховний Суд вказав, що державна реєстрація РДГВН є одним із етапів отримання в майбутньому спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища. Державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі, зокрема, висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку. Для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються документи, передбачені пунктом 1.7 Порядку № 263. У разі невідповідності поданих документів вимогам пункту 1.7 розділу І цього Порядку у державній реєстрації РДГВН може бути відмовлено.

Таким чином, враховуючи те, що Порядком № 263 передбачено можливість державної реєстрації РДГВН на підставі одного з документів, зазначених у пункті 1.4 Порядку № 263, Суд дійшов висновку, що зареєстрована за Товариством РДГВН не може достовірно свідчити про наявність у останнього статусу користувача надр.

Із огляду на це, Суд вказав на передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності у відповідача права на отримання дозволу на користування надрами з метою їх видобутку без проведення аукціону на умовах абзацу другого підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615, оскільки суди попередніх інстанцій, перевіряючи доводи позивача у цій справі, помилково виходили з того, що Товариство як виконавець РДГВН, вважається користувачем надр.

У цій справі Верховний Суд констатував, що для належної перевірки обґрунтованості позовних вимог прокурора та перевірки правомірності видачі Товариству спеціального дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин (промислова розробка) граніту, мігматиту на території родовища Вільшанське Савранського району Одеської області, необхідно встановити, чи володіло Товариство на момент подання заяви про видачу без проведення аукціону спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та на момент прийняття відповідного рішення спеціальним дозволом на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

Водночас, за висновком Суду, без належного з`ясування обставини наявності у Товариства дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин та перевірки її належними доказами висновки судів попередніх інстанцій, які стосуються правомірності видачі відповідачу спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин на підставі здійсненої за власні кошти апробації корисних копалин та затвердження їх підрахунку в установленому порядку, не можна вважати законними та обґрунтованими, що відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є достатньою підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Верховного Суду від 8 серпня 2024 року у справі № 420/5343/23 (адміністративне провадження № К/990/6362/24).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Андрій Єрмак
    Андрій Єрмак
    керівник Офісу Президента України
  • Ярослава Білоусова
    Ярослава Білоусова
    суддя Східного апеляційного господарського суду