Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду 27 листопада 2024 року вирішила відступити від позицій Касаційного цивільного суду стосовно підтвердження повноважень адвоката, про якого відсутні дані в ЄРАУ, і передати справу 761/5870/24 на розгляд Об’єднаної палати КЦС.
Обставини справи
У лютому 2024 року ухвалою районного суду позовну заяву, подану представником, повернуто позивачці, на тій підставі, що на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви від імені жінки представником – адвокатом надано ордер на надання правничої (правової) допомоги, який не відповідає типовій формі ордера.
Зокрема в наданому представником позивачки ордері на його фоновій частині відсутній захисний малюнок, а також відсутній реквізит «Назва організації» - Національна асоціація адвокатів України, які наявні у зразках ордерів на офіційній веб-сторінці НААУ.
Крім того, при перевірці ордеру судом встановлено, що будь-які відомості стосовно представника як адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів (ЄРАУ) відсутні.
Оскільки до позовної заяви додано ордер невстановленої форми, який, відповідно, не може підтверджувати повноваження особи, за підписом якої подана позовна заява, як представника позивача, суд позбавлений можливості встановити, що позовну заяву підписано особою, яка має на це право.
Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу представника на вказану ухвалу повернуто особі, яка її подала. Вона мотивована тим, що на підтвердження своїх повноважень як представника адвокат додав до апеляційної скарги ордер, але він не містить всі обов`язкові реквізити, передбачені змістом пункту 12 Положення.
Зокрема, ордер містить двовимірний штрих-код QR-код з посиланням на профайл адвоката у Реєстрі адвокатів міста Києва (kmkdka.radaadvokativ.com.ua). Відповідно, ордер не містить реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги, а тому суд вважає, що з урахуванням змісту пункту 11 Положення ордер, доданий адвокатом до апеляційної скарги, не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, зокрема на подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
У квітні 2024 року представник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвали судів, направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що «договір про надання правової допомоги укладено відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та фактично доданий договір має вищу юридичну силу, ніж ордер». Зазначив, що суди прийняли до уваги саме рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, яким затверджено «Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів». Однак Рада адвокатів України, на думку представника, не належить до регуляторних органів. Отже, на думку цього представника, «рішення РАУ носить виключно рекомендаційний, роз`яснювальний та інформаційний характер».
ТОВ подало до суду відзив, у якому просило ухвалу апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.
Зазначає, що ЦПК визначено вичерпний перелік документів для підтвердження повноважень адвоката, як представника. Можливості подання договору у підтвердження повноважень адвоката процесуальний закон не визначає. Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає й те, що повноваження адвоката, як представника у цивільному судочинстві, підтверджуються в порядку, встановленому законом. Договір про надання правничої допомоги не є документом, який підтверджує повноваження адвоката, як представника учасника цивільного судочинства, а визначається законодавцем як механізм фіксації переліку послуг, порядку та розміру їх оплати й інших домовленостей між адвокатом та клієнтом.
Рада адвокатів міста Києва, яка вказана видавником рішення, на підставі якого видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, не підтверджує складання представником кваліфікаційного іспиту протягом 2016-2023 років, не підтверджує факт прийняття ним присяги адвоката України та не підтверджує набуття ним статусу адвоката. Одного лише твердження про відсутність в матеріалах справи доказів про припинення, зупинення чи позбавлення представника скаржника права на заняття адвокатською діяльністю недостатньо, оскільки сам факт набуття такого права не є підтвердженим.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати КЦС у складі Верховного Суду.
Як вказала колегія, відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41, з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
У пункті 6 Положення передбачено, що бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua, слідуючи командам системи.
За змістом пункту 11 Положення ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
У пункті 12 Положення передбачено перелік реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги, за змістом підпункту 12.13 якого ордер має містити двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ (https://erau.unba.org.ua/).
В Україні встановлена єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Згідно з цією типовою формою ордер має містити двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України (ЄРАУ).
Ордер, який видано відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом з ордером чинна редакція ЦПК не вимагає. Схожі висновки наведені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 липня 2020 року у справі № 320/5420/18.
Зі змісту частин 1, 3 статті 26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (АБ, АО) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК). Схожі за змістом правові висновки викладено в постанові ВП ВС від 5 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18, в постановах ВС від 3 серпня 2020 року у справі №428/3851/19, від 12 липня 2021 року у справі №750/7902/20-ц.
Колегія суддів акцентує увагу, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. В цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Проте відсутність у ч. 4 статті 62 ЦПК вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з ч. 1 статті 26 Закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» одночасно є і основним документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
Ордер видається адвокатом (АБ або АО) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката. Тобто, ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги. При цьому, з прийняттям чинної редакції ЦПК згідно із Законом №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року одночасно введена кримінальна відповідальність адвокатів за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді.
Тому з набранням чинності з 15 грудня 2017 року нової редакції ЦПК, за умови надання адвокатом одного з документів, що підтверджують його повноваження як представника учасника справи, виданих відповідно до Закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», визначальним для суду є лише те, що правнича допомога надається саме адвокатом, а відповідний статус, в першу чергу, підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Зазначене може бути підтверджено також посвідченням адвоката України, відомостями з ЄРАУ.
Проте, на думку цієї колегії, законодавство не містить положень про припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю у зв`язку з відсутністю відомостей про адвоката в ЄРАУ, що не є і передумовою можливості здійснювати повноваження адвоката як представника в судовому процесі. За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.
Разом з тим, в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 1 липня 2024 року у справі №761/10665/23 вказано, що на підтвердження своїх повноважень представляти інтереси у суді касаційної інстанції, адвокатом до матеріалів касаційної скарги додано ордер від 8 квітня 2024 року. Зі змісту останнього вбачається, що він не містить всі обов`язкові реквізити, передбачені змістом пункту 12 Положення. Зокрема, ордер містить Двовимірний штрих-код QR-код із посиланням на запит у пошуковій системі Google із текстом «ПІБ, Свідоцтво номер …. від ….». Відповідно, ордер не містить реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги, а тому Верховний Суд доходить до висновку, що з урахуванням змісту пункту 11 Положення, ордер, доданий адвокатом до касаційної скарги не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, зокрема на звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення.
В ухвалі Верховного Суду у складі судді КЦС від 18 липня 2024 року у справа № 761/16836/23 вказано, що ордер не містить реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги, а тому Верховний Суд доходить до висновку, що з урахуванням змісту пункту 11 Положення, ордер, доданий адвокатом до касаційної скарги не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, зокрема на звернення до ВС з касаційною скаргою на судові рішення. Водночас сам по собі договір про надання правничої допомоги не підтверджує повноваження адвоката представляти інтереси клієнта у Верховному Суді та підписувати касаційну скаргу, оскільки імперативною вказівкою цивільного процесуального законодавства, належним підтвердженням повноважень адвоката представляти інтереси особи в цивільному судочинстві є надання ордеру, який видається на підставі договору про надання правової допомоги, або довіреності.
Колегія суддів Другої судової палати вирішила за необхідне відступити від висновків щодо застосування ч. 4 статті 62 ЦПК, статті 26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо порядку підтвердження повноважень адвокатів в цивільному судочинстві та документів, що підтверджують такі повноваження, в ухвалах Верховного Суду від 1 липня 2024 року у справі № 761/10665/23 та від 18 липня 2024 року у справа № 761/16836/23, та зробити висновок про те, що:
Отже, врешті колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вирішила передати справу № 761/5870/24 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.