Як писала «Судово-юридична газета», 25 січня Національне агентство з питань запобігання корупції направило на повторний розгляд Урядовим комітетом доопрацьований проект Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки.
Заступник Голови НАЗК Андрій Вишневський зауважив, що «НАЗК врахувало всі отримані до документа пропозиції, крім тих, що відверто спрямовані на вихолощення його ключового змісту і призначення».
А саме з 5-ма інституціями з числа учасників додаткових узгоджувальних процедур (Вища рада правосуддя, Рада суддів, Національна школа суддів, Антимонопольний комітет та Державна податкова служба) залишились окремі розбіжності.
«Ці розбіжності лежать по інший бік червоних ліній, за якими Антикорупційна програма перетворюється на «прокорупційну», - зазначається на сайті НАЗК. На думку Агентства, ці розбіжності можуть бути усунуті лише шляхом відхилення відповідних пропозицій і зауважень, але це рішення має прийматись на політичному рівні Урядового комітету та Кабінету Міністрів, «оскільки НАЗК ніколи не підтримає їх врахування».
Зокрема серед пропозицій НАЗК – забезпечення здійснення електронного судочинства, у тому числі шляхом запровадження можливості розгляду онлайн певних категорій справ незалежно від місцезнаходження сторін і суду, «що, зокрема, сприяє рівномірному розподілу справ між судами і суддями».
Так, експерти рекомендують «внести зміни до процесуальних кодексів, якими передбачити екстериторіальний розподіл справ між судами, якщо вони вирішуються за допомогою електронного суду. Це дозволило б вирівняти навантаження на суди, оскільки справи, що вирішуються через систему «Електронний суд», розподілялися б між судами і суддями без урахування традиційних правил територіальної підсудності – дистанційний розгляд робить неважливим місцезнаходження суду».
З метою реалізації відповідних пропозицій у проекті Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки пропонується визначити за результатами аналізу категорії справ, які могли б розглядатись у вказаний спосіб без шкоди правам та інтересам учасників проваджень, та на основі рекомендацій такого аналізу підготувати й прийняти необхідні законодавчі зміни.
Підготовка проекту закону, яким передбачено здійснення судового розгляду онлайн незалежно від місцезнаходження сторін і суду для окремих категорій справ відповідно до рекомендацій, вказаних в аналітичному звіті планується до січня 2024 року.
Відповідальними органами у даному випадку будуть Мінцифри та Міністерство юстиції України.
Разом з тим, як раніше писала «Судово-юридична газета», реалізувати такий розгляд без електронної форми справи неможливо, а для цього необхідно завершити роботу над ЄСІТС.
Також ми писали, що Верховний Суд звертався із запитом до європейських колег, і, зокрема, експерти Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) підтвердили, що дистанційна форма участі судді в засіданні не суперечить європейським стандартам, і така можливість передбачена в законодавстві деяких європейських країн.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.