Міноборони пояснило, хто з військовозобов’язаних підлягає бронюванню, інфографіка

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Міністерство оборони на графіках розповіло про ключові зміни, які будуть запроваджені 18 травня, коли набуде чинності закон про посилення мобілізації №3633-IX (законопроект 10449).

Зокрема, згідно інфографіки міністерства підлягають бронюванню:

• Військовозобов'язані в державних органах, органах місцевого самоврядування категорії «А» (усі), «Б» і «В» (до 50%);
• У національних органах безпеки, правоохоронних органах, судах, установах правосуддя та інших державних службах;
• На мобілізаційних підприємствах та критично важливих для економіки та оборони, включно з кінцевими бенефіціарними власниками.

Порядок бронювання інших категорій військовослужбовців, підприємств, установ та організацій встановлюється законодавством і нормативними актами Кабінету Міністрів України; включає критерії, перелік посад і професій, обсяги бронювання.

Разом з тим, як раніше писала «Судово-юридична газета», формулювання, закладені у нову редакцію статті 25 закону про мобілізацію стосовно бронювання державних службовців в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, можуть тлумачитися неоднозначно.

Нагадаємо, стаття 25 Закону про мобілізацію у редакції нового закону передбачає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

державної служби категорії "А", голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів - усі військовозобов’язані;

державної служби категорій "Б", "В", в органах місцевого самоврядування - не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних цих категорій у зазначених органах;

2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань в особливий період, встановлюються КМУ.

Також закон встановлює, що органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов’язаних, зобов’язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних, які заброньовані у порядку, визначеному КМУ, у районному (міському) ТЦК, на території відповідальності якого вони розміщуються.

До 18 травня Кабмін повинен прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону, у тому числі визначити з урахуванням рекомендацій Комітету ВР з питань національної безпеки, критерії, на основі яких відповідні підприємства, установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливих для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, а їх працівники підлягатимуть бронюванню, а також переглянути порядок бронювання військовозобов’язаних з урахуванням вимог цього Закону та прийняти відповідні нормативно-правові акти.

Також, як раніше писала «Судово-юридична газета», у новій статті 23 закону про мобілізацію, яка регулює питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, визначили, на відміну від чинної редакції, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.