Чи можна призначити більш м'яке покарання водію при відшкодуванні шкоди потерпілому у ДТП після оголошення вироку – позиція Верховного Суду

Відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням як підстава для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом за ст. 69 КК, має бути встановлено на стадії судового розгляду кримінального провадження, до ухвалення вироку та призначення покарання, або ж на стадії оскарження такого вироку в апеляційному порядку, тобто до набрання вироком законної сили. Це підкреслив у своїй постанові від 20 березня 2024 року Касаційний кримінальний суд по справі №740/4018/22.

Місцевий суд вироком визнав винуватим і засудив обвинуваченого за ч. 1 ст. 286-1 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 4 роки.

За обставин, викладених у вироку, чоловіка було визнано винуватим у тому, що він 24 червня 2022 року, керуючи автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, знаходився на асфальтованому майданчику праворуч від проїзної частини. При цьому водій, грубо порушуючи вимоги п.п. 10.1., 10.2. ПДР, не переконавшись у безпеці, розпочав рух автомобіля, та виконуючи виїзд на проїзну частину не надав дорогу велосипедисці, яка в цей час рухалася по правій стороні проїзної частини у попутному напрямку, внаслідок чого контактував лівим переднім крилом автомобіля із велосипедисткою, що призвело до падіння останньої на тверде дорожнє покриття та отримання потерпілою тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Суд вирішив цивільний позов у частині відшкодування моральної шкоди та витрат на лікування потерпілої. Апеляційний суд змінив цей вирок у частині цивільного позову, поданого до обвинуваченого. У касаційній скарзі захисник указував на неврахування місцевим та апеляційним судами обставин, які є підставою для призначення підзахисному більш м’якого покарання, ніж передбачене санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК, і просив застосувати ст. 69 КК.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій у частині призначеного покарання.

Так, ККС перевірив, що апеляційний суд розглянув доводи сторони захисту щодо наявності підстав для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК та обґрунтовано визнав їх безпідставними.

Посилання в касаційній скарзі на повне відшкодування шкоди, в обґрунтування чого додано копії квитанцій, не заслуговує на увагу ККС, з огляду на те, що такі підстави повинні бути встановлені саме на стадії судового розгляду кримінального провадження до ухвалення вироку та призначення покарання, або ж на стадії оскарження такого вироку в апеляційному порядку, тобто до набрання вироком законної сили.

Тоді як у даному випадку здійснення платежів на ім’я потерпілої відповідно до наданих касаційному суду квитанцій щодо відшкодування завданої шкоди мало місце вже після набрання вироком законної сили.

Виконання вироку суду, який набрав законної сили, в частині відшкодування завданого збитку є прямим обов’язком особи, на яку такий обов’язок покладено судом, а його невиконання – має окремі правові наслідки, та може впливати на притягнення такої особи до юридичної відповідальності, визначеної законом.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.