Ржищевський прецедент: Вища рада правосуддя закликала суди розібратися, що відбувається зі справами, які стосуються питань набуття громадянства України

Вища рада правосуддя 9 травня 2024 року вирішила звернутися до Офісу Генпрокурора, апеляційних та місцевих судів, а також Державної судової адміністрації з приводу подій, які тривалий час відбувалися у Ржищевському міському суді Київської області.

Нагадаємо, що 27 березня Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відсторонила від здійснення правосуддя суддю Ржищевського міського суду Київської області Світлану Козіну (у 2017-2023 роках була головою цього суду) та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді.

Підставами для такої реакції стали рішення, які ухвалила Світлана Козіна у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення та які стосувалися питань, пов’язаних із набуттям громадянства України.  

Ще у квітні 2021 року зі скаргою на дії Світлани Козіної звернувся виконавчий комітет Ржищевської міської ради. Відповідно, дисциплінарною палатою ВРП тоді була відкрита дисциплінарна справа стосовно судді. Однак, як відомо, влітку того ж року ВРП, внаслідок змін у законодавстві, «тимчасово» втратила можливість розгляду дисциплінарних справ.  

Розгляд ВРП дисциплінарної справи судді став можливим лише після формування нового складу Ради правосуддя і відновлення у жовтні 2023 року дисциплінарної функції Ради правосуддя.

Друга дисциплінарна палата ВРП у березні констатувала, що протягом 2019-2023 років суддя Світлана Козіна розглянула 40 справ за заявами від іноземців про встановлення факту народження на території України. Представники різних національностей хотіли отримати громадянство України та нібито планували переїхати на територію України на постійне місце проживання.

Згідно з висновками ВРП, усі заяви про встановлення фактів народження, які надійшли у 2019-2023 роках в Ржищевський міський суд, розглядала виключно Світлана Козіна.

Якщо ж траплялося так, що заяви про встановлення факту народження на території України розподілялися на інших суддів Ржищевського міського суду, то заявники відкликали їх, а потім подавали наново, поки вони не потрапляли на розгляд Світлані Козіної.

За наявними даними, у 34 випадках позовні заяви іноземців були задоволені суддею одразу, у трьох випадках – залишені без розгляду, а ще у трьох випадках заяви були повернуті заявникам. Такі ухвали Світлана Козіна також виносила на підставі клопотань представників заявників. Потім ці позовні заяви подавалися у суд наново, і на цей раз Світлана Козіна вже задовольняла позовні вимоги.

Представниками іноземців, які хотіли отримати право на набуття українського громадянства, були одні й ті ж адвокати – Антон Подать та Юлія Богославець.

Як було зазначено на засіданні ВРП 9 травня, схема діяла наступним чином.

Вказані адвокати зверталися у Ржищевський міський суд із заявами про встановлення фактів, які мають юридичне значення. 

Світлана Козіна протягом 3-10 днів вказані позови розглядала та задовольняла.

В усіх випадках підставами для визначення розгляду справи саме за Ржищевським міським судом були ідентичні договори оренди житла за адресами, які насправді ніколи не існували в місті Ржищеві. При цьому зазначені «договори» оренди укладалися ще й без визначення необхідних ідентифікаційних даних.

Як зазначила у своїй скарзі Ржищевська міська рада, усі 33 адреси, які були вказані як місця розташування орендованого житла, насправді не існують у місті Ржищеві, до того ж деякі з них «розташовувалися» на вулиці, якої взагалі немає у місті. Орендодавцями в «договорах» були вказані особи, які не проживали у Ржищеві.

При цьому Світлана Козіна взагалі не вживала дій для перевірки фактів проживання заявників на території міста Ржищев та не перевіряла правильності визначення територіальної підсудності розгляду справ.

Заявники-іноземці жодного разу не брали участі у судових засіданнях.

У абсолютній більшості справ єдиним доказом народження «родичів» іноземців в Україні, були покази «свідків», які переповідали в суді інформацію (вона стосувалася 1920-х -  1930-х років минулого століття), яку нібито вони колись від когось чули, як правило від осіб,  які вже давно померли. При цьому допит «свідків» в судовому засіданні тривав 1-2 хвилини.

«Довідки» з архівів про підтвердження фактів народження в Україні «родичів» іноземців, які надавали суду зазначені адвокати, насправді були підробленими – про це Раді правосуддя повідомили власне самі ж архіви, які зазначили, що ніяких довідок щодо конкретних осіб вони не надавали. 

«Класичним» рішенням Світлани Козіної можна вважати рішення  у справі за заявою Довіда Шварца, яку суддя розглянула 8 червня 2023 року.

Як зазначив заявник, колись, ще на початку XX століття, на території сучасної Тернопільської області проживали його родичі. Втім, документи, які б це чітко підтверджували, майже не збереглися.

Однак раптом знайшовся «свідок», який «з чужих слів», а саме зі «слів діда іншого свідка», який вже давно помер «і не може безпосередньо надати свідчення в суді», все ж надав суду відповідні свідчення, які суд і вирішив взяти до уваги.

У підсумку, Світлана Козіна задовольнила позовну заяву Довіда Шварца та встановила факт народження нібито його родича на території сучасної Тернопільської області у 1923 році.

Слід зазначити, що у деяких випадках місцеві органи влади все ж змогли подати апеляційні скарги на рішення Світлани Козіної – в 7 справах Київський апеляційний суд скасував рішення судді, зазначивши, що в справах наявні ознаки фальсифікації доказів та є порушення правил підсудності.

У зв’язку з цим Вища рада правосуддя внесла до Офісу Генерального прокурора подання про виявлення та притягнення до відповідальності осіб, які вчинили дії, які підривають авторитет правосуддя.

На думку Ради правосуддя з дисциплінарної справи Світлани Козіної вбачається, що мала місце злочинна діяльність організованої групи осіб, яка поставила на потік підробку документів, фальсифікацію доказів тощо.

Втім, інші пропозиції доповідача – члена ВРП від прокуратури Олексія Мельника, наприклад, такі, як проведення аудиту належного автоматизованого розподілу в місцевих загальних судах за 2019-2023 роки справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення та які стосуються питань, пов’язаних із громадянством України, викликали дискусії серед членів ВРП.

Крім того, Олексій Мельник запропонував апеляційним судам «здійснити аналіз судової статистики, вивчити та узагальнити судову практику за 2019-2023 роки щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які стосуються питань, пов’язаних із громадянством України».

«Треба уявляти обсяг роботи. Скоріш за все, так не вийде зробити, як ми плануємо. Нам можуть повідомити, що для виконання вказаного, просто немає ресурсів. До того ж незаконне втручання в автоматизовану систему документообігу суду – це вже злочин. А як ми будемо це встановлювати?», - зазначив голова Верховного Суду Станіслав Кравченко і закликав Раду правосуддя більш реалістично підходити до визначення пропозицій для судів та ДСА.  

Втім, більшість членів Ради правосуддя проголосували саме за пропозицію Олексія Мельника. Проти вказаних пропозицій проголосували лише голова Верховного Суду Станіслав Кравченко та члени ВРП Сергій Бурлаков та Віталій Саліхов.

Відтак, Рада правосуддя  9 травня вирішила звернутися до Державної судової адміністрації щодо призначення в межах повноважень та проведення перевірки організаційного забезпечення діяльності Ржищевського міського суду Київської області, а також проведення аудиту належного автоматизованого розподілу в місцевих загальних судах за 2019-2023 роки справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які стосувалися питань, пов’язаних із громадянством України.

Також, апеляційним судам запропонувано здійснити аналіз судової статистики, вивчити та узагальнити судову практику за  2019-2023 роки щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які стосувалися питань, пов’язаних із громадянством України.

Крім того, місцевим загальним судам запропоновано на зборах суддів обговорити зазначені у рішенні ВРП обставини.

Що ж до справи судді Світлани Козіної, то у пленарному складі Рада правосуддя розгляне її історію 21 травня.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.