У Сімейному кодексі пропонують запровадити можливість встановлення спільної батьківської опіки з почерговим проживанням дитини з кожним з батьків

У Верховній Раді зареєстровано законопроект 12123, який пропонує зміни до Сімейного кодексу в частині встановлення спільної опіки батьків над дітьми. Автором виступає член Комітету ВР з питань правової політики Володимир Ватрас.

Законопроектом пропонується передбачити на законодавчому рівні можливість встановлення спільної батьківської опіки з почерговим проживанням дитини з кожним з батьків. Відповідні зміни ввести шляхом доповнення статті 161 Сімейного кодексу України, відповідно до яких за результатами вирішення спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини орган опіки та піклування або суд може встановити спільну батьківську опіку з почерговим проживанням дитини з кожним з батьків за відповідним графіком або визначити місце проживання дитини з одним з батьків із забезпеченням контакту (батьківського часу, участі у вихованні) дитини з іншим з батьків.

Володимир Ватрас зазначає,  що модель спільної опіки розлучених батьків щодо дитини поступово впроваджувалася Верховним Судом.

Так, у постанові від 16 лютого 2024 року у справі № 465/6496/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд, виходячи з міжнародних норм та принципу рівності прав й обов’язків батьків, з урахуванням обставин справи, має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним з батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком.

Спільна опіка була застосована судами апеляційної інстанції: постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 20 березня 2024 року у справі № 347/1317/22, постанова Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року у справі № 201/2277/23, постанова Чернівецького апеляційного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 347/1317/22.

У постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 643/7509/21 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що за відсутності іншої домовленості між батьками, в інтересах дитини буде проживання (перебування під фізичною опікою кожного з батьків) почергово з батьком та матір’ю за відповідним графіком, щодо чого сторони вчиняли спроби домовитися раніше. У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 754/3063/22 Верховний Суд не погодився з позицією судів попередніх інстанцій, які відхилили висновок органу у справах дітей про доцільність застосування почергово проживання дитини з кожним з батьків.

Так, ч. 1 статті 161 СК України пропонується викласти у наступній редакції:

«Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо місця проживання малолітньої дитини, спір між ними може бути вирішений органом опіки та піклування або судом. За результатами вирішення спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини орган опіки та піклування або суд може встановити спільну батьківську опіку з почерговим проживанням дитини з кожним з батьків за відповідним графіком або визначити місце проживання дитини з одним з батьків із забезпеченням контакту (батьківського часу, участі у вихованні) дитини з іншим з батьків.

Час, який дитина проводить з кожним з батьків, визначається, виходячи з обставин справи, потреб та інтересів дитини, у тому числі для забезпечення її права на освіту, індивідуальний розвиток та відпочинок.

Спільна батьківська опіка вважається такою, що відповідає найкращим інтересам дитини, якщо другий з батьків не довів наявності обставин, які могли б суперечити встановленню спільної батьківської опіки. Спільна батьківська опіка не може бути встановлена, якщо має місце жорстоке поводження чи домашнє насильство над дитиною з боку одного з батьків.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто, бажання батьків бути опікунами, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню: думка дитини; індивідуальність дитини; захист і безпека дитини; право дитини на освіту; збереження стабільності в оточенні дитини, інші обставини, що мають значення для забезпечення найкращих інтересів дитини».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.