Верховна Рада готується внести зміни до КПК про можливість обмежувати діяльність юросіб, що містить ризики тиску на бізнес

Верховна Рада знов повернеться до законопроекту 11443 про внесення змін до Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу щодо відповідальності юридичних осіб.

Лише нещодавно, 9 жовтня, депутати цей проект не підтримали і повернули його на доопрацювання. Але голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас 25 жовтня зареєстрував проект постанови про те, щоб прийняти цей проект.

Що конкретно встигли доопрацювати в Комітеті – у його рішенні не вказано.

Втім, зауваження Головного науково-експертного управління парламенту до вже доопрацьованого проекту аналогічні тим, які були подані до «недоопрацьованого».

Зокрема доповнення КПК новою статтею 483-5 «Загальні положення застосування обмежень до юридичної особи» зумовлює низку ризиків службових зловживань з боку суб’єктів правозастосування.

Так, «до юридичної особи може застосовуватись такий захід забезпечення кримінального провадження, як обмеження діяльності. У разі наявності достатніх підстав вважати, що від імені юридичної особи та/або в її інтересах можуть вчинятись дії, спрямовані на те, щоб уникнути застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, та/або перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, слідчий за погодженням з прокурором, прокурор звертаються до слідчого судді (суду) з клопотанням про застосування обмежень до юридичної особи, стосовно якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру».

«Звертаємо увагу, що формулювання «у разі наявності достатніх підстав вважати» є доволі суб’єктивним і оціночним. У випадку зловживання слідчим або прокурором своїми процесуальними правами зазначена норма може бути використана для прихованого тиску на бізнес.

Аналогічні зауваження вважаємо за необхідне висловити до абз. 3 ч. 1 ст. 483-7 КПК у редакції проекту, згідно з яким «якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни установчих документів юридичної особи, її припинення або розпорядження активами, яке перешкоджатиме у подальшому їх стягненню, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику представника юридичної особи» - зазначає ГНЕУ.

Також у ст. 483-7 КПК пропонується врегулювати, що клопотання про застосування обмежень стосовно юридичної особи розглядається слідчим суддею (судом) не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора та/або слідчого, представника юридичної особи.

У разі неявки представника юридичної особи без поважних причин клопотання може бути розглянуто за його відсутності.

«Однак, в такому разі не буде забезпечене право юридичної особи на правову допомогу» - вказує ГНЕУ.

Також слідчому судді надається можливість заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування обмежень стосовно юридичної особи без виклику представника юридичної особи.

Загалом пропонуються зміни до Кримінального кодексу у частині розширення підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи.

Новою статтею КК передбачаються додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру. До таких заходів пропонується віднести тимчасове обмеження діяльності юридичної особи. Під вказаним обмеженням розуміється заборона для юридичної особи протягом визначеного судовим рішенням часу здійснювати певний вид та/або види діяльності. Зокрема:

• брати участь у публічних та оборонних закупівлях;
• користуватись ліцензією (зупинення дії ліцензії повністю або частково);
• брати участь у приватизації державного та комунального майна;
• брати участь в оренді державного та комунального майна (зокрема, заборона продовження договору оренди);
• отримувати, продовжувати строк дії спеціального дозволу на користування надрами (зокрема, зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами);
• брати участь в органах соціального діалогу;
• купувати облігації внутрішніх державних позик України;
• створювати та брати участь в роботі саморегулівних організацій;
• надавати та отримувати рекламу своєї діяльності;
• здійснювати спонсорство;
• брати участь у державно-приватному партнерстві;
• брати участь у діяльності спільних підприємств.

Передбачається:

• розширення підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи
• можливість застосування спеціальної конфіскації на підставі ухвали суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру та випадки застосування спеціальної конфіскації
• можливість застосування до юридичної особи додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру у вигляді тимчасового обмеження діяльності юридичної особи або тимчасового обмеження в отриманні прав та переваг
• збільшення розмірів штрафу, що застосовується до юридичних осіб як основний захід кримінально-правового характеру тощо.

У КПК запроваджується спеціальний порядок для автономного кримінального провадження стосовно юридичної особи як на стадії досудового розслідування, так і судового розгляду.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.