Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади рекомендував парламенту прийняти в першому читанні урядовий законопроект 12447 про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» та зміною адміністративно-територіального устрою України.
Метою законопроекту 12447, як зазначає Кабмін, є врахування змін адміністративно-територіального устрою, що відбулися у 2020 році. Він передбачає внесення змін до 6 кодексів і 66 законів України.
Як зазначає уряд, Кабмін в червні 2020 року визначив адміністративні центри та затвердив території 1469 територіальних громад областей (розпорядження № 707-730).
25 жовтня 2020 року відбулись перші місцеві вибори депутатів сільських, селищних, міських рад та сільських, селищних, міських голів новоутворених територіальних громад, повноваження яких поширилися на всю територію відповідних територіальних громад.
Водночас положеннями окремих законів, якими регулюються повноваження органів місцевого самоврядування, установлено, що відповідні повноваження поширюються лише на територію населених пунктів, що суперечить принципу повсюдності місцевого самоврядування та абзацу 26 статті 1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з яким територіальна громада здійснює свої повноваження, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування, на всій своїй території.
Порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, їх найменування та перейменування, вирішення інших питань адміністративно-територіального устрою України визначає Закон «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України».
Проте, вказує Кабмін, чинне законодавство містять термінологію (місто загальнодержавного, республіканського, обласного, районного значення (підпорядкування), селище міського типу, сільрада, територія ради та інше), яка не відповідає положенням Закону, що призвело до колізій.
Тому, на думку Кабміну, потрібно врегулювати питання щодо приведення положень національного законодавства у відповідність до закону та врахування змін адміністративно-територіального устрою, що відбулися у 2020 році.
Головне науково-експертне управління ВР в цілому поділяє думку щодо наявності колізій, однак висловило низку суттєвих зауважень.
Зокрема, зауваження викликало те, що авторами проекту використовується підхід, за яким поняття «територіальна громада» ототожнюється з поняттям «адміністративно-територіальна одиниця».
Крім того, змінами до статті 121 Земельного кодексу пропонується передбачити, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території територіальної громади міст Києва, Севастополя, де знаходиться фермерське господарство. «Однак, запропонований перелік територій (з виокремленням міст Києва та Севастополя), де діють відповідні правила, виглядає нелогічним, адже у містах Київ та Севастополь також є свої територіальні громади», зазначає ГНЕУ.
Також зауваження викликали зміни до статті 10 Кодексу про надра, до Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». На думку ГНЕУ, вони можуть викликати труднощі щодо розуміння просторової основи дії відповідних норм.
До Виборчого кодексу пропонуються зміни, зокрема про те, що «до меж територіального виборчого округу разом з територією району в місті може входити також суміжна з цим районом у місті територія іншого населеного пункту (села, селища, міста), що входить до складу території тієї ж міської територіальної громади, що й територія міста з районним поділом …»; а також, що «до меж територіального виборчого округу з виборів депутатів міської ради міста з районним поділом разом з територією району в місті може входити також суміжна з цим районом у місті територія іншого населеного пункту (села, селища, міста), що входить до складу території тієї ж міської територіальної громади, що й територія міста з районним поділом».
«Однак, такий підхід не враховує, на наш погляд, конституційну модель формування місцевих рад. Адже, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 140 та ч. ч. 1, 2 ст. 141 Основного Закону України депутати сільських, селищних, міських рад та сільські, селищні, міські голови обираються жителями саме відповідних населених пунктів (а не суміжних)», зазначили у ГНЕУ.
Крім того, пропонуються зміни до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», зі змісту яких випливає, що містобудівний кадастр має в обов’язковому порядку вестися на державному рівні, в той час як на регіональному та місцевому рівнях – лише у разі прийняття відповідних рішень. Проте, хто саме має приймати відповідне рішення (рада, її виконавчий орган чи інший державний орган), у проекті не визначено, що створює правову невизначеність.
«Варто також зауважити, що скасування ведення зазначених містобудівних кадастрів виглядає обґрунтованим лише у випадку нормального функціонування містобудівного кадастру на державному рівні. Однак слід звернути увагу, що згідно з постановою КМУ «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні» від 9.09.2024 №909 такий кадастр протягом 2 років з дня набрання чинності цією постановою буде функціонувати як експериментальний проект. У зв’язку з цим, на нашу думку, скасування обов’язкового ведення містобудівного кадастру на регіональному та місцевому рівнях виглядає передчасним та може негативно позначитися на забезпеченні при здійсненні містобудівної діяльності сталого розвитку відповідних територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів», зазначає ГНЕУ.
Законопроект уряду також передбачає зміни до Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».
«У результаті прийняття зазначених змін, зокрема, з переліку відповідних бюджетів виключаються окремо визначені у Законі бюджети районних рад, міських рад монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд. Слід зауважити, що «монофункціональні міста – супутники ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд» окремо визначені у ч. 1 ст. 1 Закону, що свідчить про їх особливий статус у порівнянні з іншими населеними пунктами. За цих обставин запропоновані зміни фактично нівелюють особливий статус таких міст», зазначає експертне управління Ради.
Нижче наводимо повний текст висновку ГНЕУ ВР.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.