Верховна Рада прискориться з розглядом законопроекту про кримінальне покарання за обхід санкцій і маскування активів – рішення РНБО

08:12, 23 липня 2025
Законопроект, прискорити який рекомендувала РНБО, передбачає, що санкції не поширюватимуться на перерахування коштів на рахунки Кабміну, відкриті для залучення добровільних внесків.
Верховна Рада прискориться з розглядом законопроекту про кримінальне покарання за обхід санкцій і маскування активів – рішення РНБО
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

РНБО у своєму рішенні від 21 липня рекомендувала Верховній Раді прискоритися з прийняттям законопроекту про кримінальне покарання за обхід санкцій. Нагадаємо, рішення РНБО введене Указом Президента 538/2025 стосовно мораторію на безпідставні перевірки бізнесу.

Йдеться про законопроект 12406 про внесення змін до Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу та Закону «Про санкції» щодо встановлення відповідальності за порушення санкцій. Він, серед іншого, передбачає, що санкції не будуть поширюватися на перерахування коштів на спеціальний рахунок Нацбанку для збору коштів на підтримку ЗСУ чи на рахунки Кабміну, міністерств, відкриті для залучення добровільних внесків.

Обходом санкцій пропонується вважати також вчинення дій, спрямованих на маскування походження активів, якщо особа знала або повинна була знати, що такі активи прямо чи опосередковано належать особі, щодо якої застосовано санкцію у виді блокування активів.

«Судово-юридична газета» проаналізувала порівняльну таблицю до другого читання.

До Кримінального кодексу запровадять нову статтю про відповідальність за порушення санкцій

Отже, запропонованими змінами до КК буде передбачено, що:

  • давність для покарання за КК не застосовується за порушення санкції.
  • позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне або додаткове покарання за порушення санкцій призначається на строк від 10 до 15 років.
  • спеціальна конфіскація за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна застосовується у разі порушення санкцій.
  • підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою від імені юрособи порушення санкцій.
  • ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою порушення санкцій. Однак ліквідація не застосовується до банку, страховика, кредитної спілки у разі вчинення їх уповноваженими особами порушення санкцій.

Кримінальний кодекс доповнюється новою статтею 114-3 про відповідальність за порушення санкції.

  • Відповідно до неї умисне невиконання чи перешкоджання виконанню санкції – карається штрафом від 425 000 до 850 000 грн або позбавленням волі на строк від 2 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років або без такого.
  • Умисний обхід санкції – карається штрафом від 850 000 грн до 1 275 000 грн або позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років або без такого.
  • Ці діяння вчинені шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чи особою, яка надає публічні послуги, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою, або предметом якого були активи у великому розмірі, – карається позбавленням волі на строк від 6 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років або без такого.
  • Особа, крім організатора, звільняється від відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона добровільно до притягнення до кримінальної відповідальності повідомила про вчинення цього злочину та сприяла його розкриттю.

Приміткою до цієї статті буде визначено, що під санкцією слід розуміти такі санкції, застосовані відповідно до Закону «Про санкції»:

  • секторальна санкція;
  • персональна санкція, передбачена пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 12, 16, 19 або пунктом 24-1 ч. 1 статті 4 зазначеного Закону;
  • персональна санкція, передбачена пунктом 25 ч. 1 статті 4 в частині зупинення фінансових операцій, заборони укладення договорів чи вчинення правочинів та зупинення операцій за рахунками фізичної чи юридичної особи.

Обходом санкцій будуть вважатися дії, передбачені новою статтею 5-5 Закону «Про санкції», яка передбачає відповідальність за порушення та/або обхід санкцій.

Відповідно до неї забороняється вчиняти діяння (дії чи бездіяльність), спрямовані на порушення та/або обхід санкції (санкцій).

Обходом санкції будуть вважатися:

  • набуття активів, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх належність особі, до якої застосовано санкцію у виді блокування активів, або переміщення, зміна форми (перетворення) таких активів, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження таких активів або володіння ними, контролю над ними, прав на такі активи, джерел їх походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що такі активи прямо чи опосередковано, повністю чи частково належать особі, щодо якої застосовано санкцію у виді блокування активів, або щодо яких така особа може здійснювати дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження. Набуття заблокованих активів є обходом санкцій, якщо сукупна вартість таких активів перевищує 150 прожиткових мінімумів;
  • доведення до банкрутства суб’єкта господарської діяльності, до якого або до кінцевого бенефіціарного власника якого застосовано санкцію у виді блокування активів, або подання завідомо неправдивої заяви про неспроможність виконати зобов’язання таким суб’єктом перед кредитором, якщо така дія (бездіяльність) вчинена з метою незаконного виведення активів або зміни належності та/або контролю активів такого суб’єкта господарської діяльності;
  • надання неправдивої або оманливої інформації, щоб приховати той факт, що визначена особа, організація чи орган управління є власником або бенефіціаром коштів чи економічних ресурсів, які мають бути заблоковані відповідно до обмежувальних заходів (санкцій).

Під активами слід розуміти: об’єкти нерухомості; об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не введені в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку; рухоме майно, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів тощо.

Правочин, наслідком якого є перехід права власності, користування чи контролю над активами, вчинений з порушенням цього закону, є нікчемним.

Відповідальність за порушення санкцій, передбачених пунктами 1, 2, 4, 5, 12 або 25 частини першої статті 4 Закону «Про санкції», настає за умови, якщо сукупна вартість предмета порушення перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або якщо предметом були товари військового призначення чи подвійного використання незалежно від їх вартості.

Великим розміром у цій статті визнається розмір активів, сукупна вартість яких у 3000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Під особами, які надають публічні послуги, слід розуміти осіб, зазначених у ч. 1 статті 365-2 КК.

Також у ст. 382, яка встановлює відповідальність за невиконання судового рішення буде передбачено відповідальність за умисне невиконання або перешкоджання виконанню судового рішення про застосування санкції, передбаченої п. 11 ч. 1 статті 4 Закону «Про санкції». Це каратиметься позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Зміни до Кримінального процесуального кодексу

У ст. 216 підслідність порушення санкцій буде закріплена за слідчими органів безпеки. В статті 297-1 закріплять можливість проводити спеціальне досудове розслідування за порушення санкцій.

На що не будуть поширюватися санкції

Законопроектом пропонується, щоб під час дії воєнного стану, та протягом одного року, наступного за роком його завершення, передбачені цим законом санкції не поширювалися на перерахування коштів на спеціальний рахунок Нацбанку для збору коштів на підтримку Збройних Сил України чи на рахунки Кабміну, міністерств та інших державних органів, відкриті для залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) на підтримку України.

У ст. 4 закону про санкції встановлюється, що передбачені цим законом санкції не поширюються на:

  • сплату судового збору;
  • добровільне безоплатне відчуження/передачу на користь держави Україна активів особою, щодо якої застосовано санкції;
  • сплату штрафних санкцій та пені за порушення законодавства до державного і місцевих бюджетів, Пенсійного фонду, на рахунки державних органів, органів місцевого самоврядування;
  • оплату житлово-комунальних послуг;
  • перерахування коштів на спеціальний рахунок Нацбанку для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабміну, міністерств та інших державних органів, відкриті для залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) на підтримку України;
  • укладення з фізичною чи юридичною особою, до якої застосовано санкції, договору про надання професійної правничої (правової) допомоги на підставі та у порядку, визначених Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», виконання такого договору.

Разом з тим, порядок оплати послуг у сфері професійної правничої (правової) допомоги і методика обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають правничу допомогу фізичній чи юридичній особі, до якої застосовано санкції, затверджуються Кабміном.

Обмін інформацією з партнерами

Міжнародне співробітництво у сфері державної санкційної політики здійснюється за принципом взаємності.

Законопроект передбачає, що органи влади можуть відмовити органам іноземної держави у наданні інформації в порядку міжнародного співробітництва у сфері реалізації державної санкційної політики, якщо надання такої інформації не відповідає національним інтересам України.

Повернення в Україну або передача іноземній державі конфіскованих активів, що здійснюється на підставі рішення (вироку) суду у справі про порушення або обхід санкцій, здійснюється відповідно до міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою.

Передача конфіскованих активів іноземній державі не допускається, якщо це суперечить національним інтересам України.

В Україні відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, та законів можуть бути визнані та виконані рішення (вироки) іноземних судів, що набрали законної сили, рішення інших компетентних органів іноземних держав стосовно конфіскації активів чи доходів, отриманих шляхом порушення або обходу санкцій особами, які перебувають на території України.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Дмитро Боровков
    Дмитро Боровков
    заступник голови Залізничного районного суду м. Львова