РНБО у своєму рішенні від 21 липня рекомендувала Верховній Раді прискоритися з прийняттям законопроекту про кримінальне покарання за обхід санкцій. Нагадаємо, рішення РНБО введене Указом Президента 538/2025 стосовно мораторію на безпідставні перевірки бізнесу.
Йдеться про законопроект 12406 про внесення змін до Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу та Закону «Про санкції» щодо встановлення відповідальності за порушення санкцій. Він, серед іншого, передбачає, що санкції не будуть поширюватися на перерахування коштів на спеціальний рахунок Нацбанку для збору коштів на підтримку ЗСУ чи на рахунки Кабміну, міністерств, відкриті для залучення добровільних внесків.
Обходом санкцій пропонується вважати також вчинення дій, спрямованих на маскування походження активів, якщо особа знала або повинна була знати, що такі активи прямо чи опосередковано належать особі, щодо якої застосовано санкцію у виді блокування активів.
«Судово-юридична газета» проаналізувала порівняльну таблицю до другого читання.
Отже, запропонованими змінами до КК буде передбачено, що:
Кримінальний кодекс доповнюється новою статтею 114-3 про відповідальність за порушення санкції.
Приміткою до цієї статті буде визначено, що під санкцією слід розуміти такі санкції, застосовані відповідно до Закону «Про санкції»:
Обходом санкцій будуть вважатися дії, передбачені новою статтею 5-5 Закону «Про санкції», яка передбачає відповідальність за порушення та/або обхід санкцій.
Відповідно до неї забороняється вчиняти діяння (дії чи бездіяльність), спрямовані на порушення та/або обхід санкції (санкцій).
Під активами слід розуміти: об’єкти нерухомості; об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не введені в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку; рухоме майно, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів тощо.
Правочин, наслідком якого є перехід права власності, користування чи контролю над активами, вчинений з порушенням цього закону, є нікчемним.
Відповідальність за порушення санкцій, передбачених пунктами 1, 2, 4, 5, 12 або 25 частини першої статті 4 Закону «Про санкції», настає за умови, якщо сукупна вартість предмета порушення перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або якщо предметом були товари військового призначення чи подвійного використання незалежно від їх вартості.
Великим розміром у цій статті визнається розмір активів, сукупна вартість яких у 3000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Під особами, які надають публічні послуги, слід розуміти осіб, зазначених у ч. 1 статті 365-2 КК.
Також у ст. 382, яка встановлює відповідальність за невиконання судового рішення буде передбачено відповідальність за умисне невиконання або перешкоджання виконанню судового рішення про застосування санкції, передбаченої п. 11 ч. 1 статті 4 Закону «Про санкції». Це каратиметься позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
У ст. 216 підслідність порушення санкцій буде закріплена за слідчими органів безпеки. В статті 297-1 закріплять можливість проводити спеціальне досудове розслідування за порушення санкцій.
Законопроектом пропонується, щоб під час дії воєнного стану, та протягом одного року, наступного за роком його завершення, передбачені цим законом санкції не поширювалися на перерахування коштів на спеціальний рахунок Нацбанку для збору коштів на підтримку Збройних Сил України чи на рахунки Кабміну, міністерств та інших державних органів, відкриті для залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) на підтримку України.
У ст. 4 закону про санкції встановлюється, що передбачені цим законом санкції не поширюються на:
Разом з тим, порядок оплати послуг у сфері професійної правничої (правової) допомоги і методика обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають правничу допомогу фізичній чи юридичній особі, до якої застосовано санкції, затверджуються Кабміном.
Міжнародне співробітництво у сфері державної санкційної політики здійснюється за принципом взаємності.
Законопроект передбачає, що органи влади можуть відмовити органам іноземної держави у наданні інформації в порядку міжнародного співробітництва у сфері реалізації державної санкційної політики, якщо надання такої інформації не відповідає національним інтересам України.
Повернення в Україну або передача іноземній державі конфіскованих активів, що здійснюється на підставі рішення (вироку) суду у справі про порушення або обхід санкцій, здійснюється відповідно до міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою.
Передача конфіскованих активів іноземній державі не допускається, якщо це суперечить національним інтересам України.
В Україні відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, та законів можуть бути визнані та виконані рішення (вироки) іноземних судів, що набрали законної сили, рішення інших компетентних органів іноземних держав стосовно конфіскації активів чи доходів, отриманих шляхом порушення або обходу санкцій особами, які перебувають на території України.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.