Приватний виконавець має право відкрити виконавче провадження за місцезнаходженням майна боржника, яке зазначене у виконавчому документі та знаходиться у виконавчому окрузі, де здійснює свою діяльність виконавець, незалежно від того, чи перебуває це майно у власності боржника на момент відкриття виконавчого провадження.
Такий висновок зробила колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
У справі, що переглядалася, боржник оскаржив дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа про звернення стягнення на майно боржника, оскільки на території виконавчого округу приватного виконавця відсутнє майно, яке йому належить, тому виконавчий документ мав бути повернений стягувачу без прийняття до виконання.
Суд першої інстанції частково задовольнив скаргу, зазначивши, зокрема, що на момент відкриття виконавчого провадження у боржника на території виконавчого округу приватного виконавця не було майна, що підлягає стягненню, тому постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження є протиправною і підлягає скасуванню.
Апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції, ухвалив нове рішення, яким залишив скаргу без задоволення, вказавши, що рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий документ, набрало законної сили, тому підлягає обов’язковому виконанню. У виконавчому листі зазначено конкретне майно боржника, що розташоване в межах виконавчого округу приватного виконавця, що відповідає вимогам закону. Належність цього майна іншій особі на момент подання виконавчого листа не є передбаченою законом підставою для неприйняття виконавчого листа до виконання та повернення його стягувачу.
КЦС ВС погодився з висновками апеляційного суду щодо відсутності правових підстав для задоволення скарги про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, змінивши мотиви та виклавши мотивувальну частину постанови в новій редакції, з огляду на те, що апеляційний суд помилково послався на судове рішення, якого не було на час ухвалення судового рішення судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Якщо рішення суду, на підставі якого виданий виконавчий лист, набрало законної сили, на час пред'явлення виконавчого листа до виконання не скасоване, а виконавчий лист не визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, то приватний виконавець не має правових підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.
У разі, коли у виконавчому листі зазначено майно боржника, на яке слід звернути стягнення, та вказано, що це майно знаходиться на території виконавчого округу, де здійснює свою діяльність приватний виконавець, вимоги щодо територіальної компетенції виконавця дотримані. Те, що майно на час подання виконавчого листа до виконання фактично не належить боржнику, не є підставою для неприйняття виконавчого листа до виконання та повернення його стягувачу на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження.
Постанова ВС від 19 березня 2025 року у справі № 372/3539/23 (провадження № 61-5503св24), можна ознайомитися за посиланням – за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.