У Києві 31 березня відбувся відкритий діалог з представниками влади про інформаційну безпеку власності в умовах воєнних викликів і кіберзагроз. Захід було організовано ГО «Поверни своє» спільно з Міністерством розвитку громад та територій та Міністерством юстиції за підтримки Офісу Ради Європи в Україні у рамках проектів «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні» та «Сприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні», які реалізуються в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» 2023-2026.
Співзасновниця ГО «Поверни своє», консультантка Офісу Ради Європи в Україні, нотаріус Ольга Оніщук зазначила, що сьогодні питання збереження інформації про права власності українців набуло особливої актуальності, адже в умовах військової агресії громадяни втрачають не тільки майно, але й правовстановлюючі документи. Втрата таких документів за відсутності верифікованих даних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП) суттєво ускладнює доступ до низки державних послуг і програм, зокрема таких, як «єВідновлення».
ГО «Поверни своє» за підтримки Міністерства розвитку громад та територій та проекту Ради Європи «Сприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні» підготувало докладне експертне дослідження на тему: «Проблемні питання верифікації права власності на житлову нерухомість в Україні». Воно фактично є першою спробою проілюструвати масштаби проблеми неверифікованих власників житла в Україні шляхом аналізу статистичної інформації, отриманої на запити ГО «Поверни своє» від Мінрозвитку та Мін’юсту, а також офіційних даних Держстату.
Публічне обговорення проблематики відбулося за участі керівництва Мінрозвитку та Мін’юсту – заступниці міністра розвитку громад та територій України Наталії Козловської та заступниці міністра юстиції Вікторії Васильчук, народних депутатів України, зокрема члена Комітету Верховної Ради з питань правової політики Романа Бабія, директора Департаменту державної реєстрації Мін’юсту В’ячеслава Хардікова, голови Асоціації малих міст України Павла Козирєва, представників органів місцевого самоврядування, фахівців ЦНАПів та органів соціального захисту населення, професійних, громадських організацій, профільних експертів.
Ольга Оніщук, презентуючи деякі цифри з дослідження, зазначила, що в Україні приблизно 9,6 млн неверифікованих власників житла.
Вирішити проблему неверифікованих власників житла можна двома шляхами — еволюційним і революційним. Оптимальний варіант врегулювання проблеми неверифікованих власників житла — це еволюційні зміни, які відбуватимуться органічно: шляхом популяризації серед українців ідеї оцифрування інформації про право власності на житло та підвищення рівня обізнаності громадян з деталями процедури внесення даних до ДРРП. Водночас реалізація такого концепту потребуватиме додаткових зусиль з боку держави.
Стосовно проблеми відсутності доступу до архівів БТІ, розв’язати її допоможе запровадження спрощеного механізму державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, який не передбачає необхідності підтвердження інформації від БТІ за умови, що доступ до відповідних архівів було втрачено або ж вони знищені внаслідок збройної агресії РФ.
Такий шлях для удосконалення окреслено у вже прийнятому 19 грудня 2024 року в першому читанні парламентом законопроекті №11440, який було підготовлено на основі рекомендацій експертів ГО «Поверни своє», розроблених за підтримки проекту Ради Європи «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні». Даний законопроект було підтримано як експертною спільнотою, так і урядовцями.
Він передбачає запровадження спеціальної процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року (тобто, реєстрацію прав свого часу було проведено підприємством БТІ), без необхідності підтвердження такої реєстрації органом, який її здійснив.
Застосування спеціальної процедури державної реєстрації права власності має відбуватися за наявності двох обов’язкових критеріїв, які чітко відмежовують сферу використання такого механізму від стандартної процедури, та запобігають можливим зловживанням.
Як раніше зазначала голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, законопроект №11440 спрощує процес отримання компенсації єВідновлення.
Однак наразі даний законопроект все ще опрацьовується у комітеті до другого читання, тож, вирішення проблеми затягується.
Під час заходу заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська зазначила, що послуга єВідновлення працює на основі Реєстру пошкодженого та знищеного майна. На основі цього реєстру всі органи фіксують факт пошкодження чи знищення. Наразі надана допомога близько 90 тисячам родин. За офіційними даними, в Україні 13% житлового фонду знищено або пошкоджено.
За інформацією заступниці міністра, було подано близько 815 тисяч інформаційних повідомлень про статус житла (будь-яке майно, яке має статус житлового приміщення). З них 419 тисяч верифікується з даними ДРРП. Тобто, близько 48%. І така верифікація даних як обов’язковий елемент прозорості та автоматизації буде зберігатися. Заява може подаватися через ЦНАП чи Дію.
Також учасники заходу торкнулися питання кібербезпеки в світлі атаки, що відбулася на реєстри Мінюсту.
Заступниця міністра юстиції України Вікторія Васильчук зазначила, що наразі Мінюст вживає нові заходи для забезпечення кібербезпеки, а кібератака спонукала до реалізації певних інновацій.
Зокрема, як раніше розповіла віцепрем’єрка з євроінтеграції – міністр юстиції Ольга Стефанішина, в Україні планують створити «Пентагон державних реєстрів» – це організаційні та технічні рішення, які допоможуть надати реєстрам новий захист.
Наразі відбувається процес інвентаризації документів, створюється центр кібербезпеки, аналітики якого зможуть здійснювати моніторинг цілодобово.
Також, за словами Вікторії Васильчук, незабаром буде відновлена видача довідки з ДРРП. «Ближчими днями запрацює можливість отримання довідки на порталі Дія. І найближчим часом громадяни зможуть цією послугою скористатися», зазначила вона.
Як зауважила заступниця міністра, правовстановлюючим документом є паперовий документ. Водночас оцифрування правовстановлюючих документів є необхідним для кожного громадянина.
Зрозуміло, що частина архівів БТІ була втрачена. «Тому ми підкреслюємо важливість внесення громадянами даних до ДРРП», додала вона.
В свою чергу, Роман Бабій нагадав, що законопроект 11440, в основу якого лягли пропозиції ГО «Поверни своє», 19 грудня 2024 року було прийнято в першому читанні.
Водночас, за його словами, було подано чимало правок до цього законопроекту. Серед законодавців виникла дискусія, як захиститися від зловживань. На думку окремих законодавців, того, що одночасно з реєстрацією реєстратор накладає обтяження на нерухоме майно, яке діє протягом воєнного стану і рік після скасування, недостатньо для запобігання зловживанням. «Наприклад, певні особи можуть подавати «липові» документи, реєструючи право власності і отримуючи компенсації. Основна мета таких осіб – отримати гроші, тому обтяження нерухомості їх не лякає. Наразі опрацьовуються механізми, як убезпечити від зловживань», зазначив депутат.
Разом з тим, за словами Ольги Оніщук, такі побоювання носять більше характер «міфів». Адже цей проект розроблявся майже рік за участі Мінюсту, науково-експертної спільноти, суддів Верховного Суду та самих законодавців. «Завжди буде хтось, хто бачитиме «зраду». Але ідеальну конструкцію не придумати. Архіви БТІ на певних територіях втрачені. Ми цю конструкцію рік опрацьовували з представниками громадського суспільства, уряду тощо», зазначила вона.
Вона нагадала, що процедура передбачає проходження повної державної ідентифікації у Дії, і усі процеси автоматизовані. До того ж, в процедурі немає так званих «живих грошей», тож умовний шахрай не зможе їх отримати навіть за бажання. Натомість є житловий сертифікат, і протягом 5 років особа не може продати це майно. «За потреби, ми допоможемо розвіяти усі ці міфи на засіданні комітету», додала Ольга Оніщук.
В свою чергу, Наталія Козловська зазначила, що прийняття законопроекту 11440 дуже чекають ті, хто потребують спрощеного механізму.
До того ж, вона нагадала, що порядок компенсації наразі працює стосовно територій, до яких є доступ. Тому фізично можна перевірити, чи є майно або його рештки. Проблема є лише стосовно документів.
«Треба йти швидко, і є прохання прискоритися, бо люди сприймають це як навмисне гальмування», додала вона.
Учасники торкнулися й низки інших проблем, зокрема великого судового збору у 13-15 тисяч грн, який сплачують постраждалі громадяни-правовласники, у яких немає оригіналів документів.
Друга частина заходу була присвячена юридичним деталям, законодавчим новаціям і практичним тенденціям у процедурі верифікації (внесення даних до ДРРП) права власності на нерухоме майно, а також аналізу реальних кейсів. Воркшоп «Підтвердження права власності на нерухомість: що? як? навіщо?» провела Ольга Оніщук.
Загалом, учасники заходу долучилися до обговорення важливих питань, пов’язаних з інформаційною безпекою власності в умовах воєнних викликів і кіберзагроз, отримали фахові роз’яснення щодо деталей процедур підтвердження та припинення права власності на нерухомість у контексті доступу до низки державних послуг і програм, зокрема «єВідновлення», проаналізували реальні кейси від постраждалих та обмінялися досвідом врегулювання проблемних питань.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.