Венеційська комісія вважає надто тривалим передбачене змінами до закону про нацменшини обмеження у використанні російської мови, - Висновок

Венеційська комісія 9 жовтня оприлюднила низку свіжих висновків стосовно законопроектів про поліграф для суддів, заборону балотуватися на виборах депутатів членам заборонених партій та ухвалених змін до закону про нацменшини. В усіх трьох висновках, у тій чи іншій мірі, містяться критичні зауваження.

Зокрема, стосовно законопроекту 9081 щодо обмеження участі у виборах осіб, пов’язаних з забороненими політичними партіями, Венеційська комісія підкреслила, що «цей законопроект, якщо його буде прийнято, призведе до обмеження права бути обраним», а «часові рамки застосування таких обмежень, як пропонується в законопроекті, є непомірно довгими». В зв’язку з цим вона запропонувала ввести «індивідуальне оцінювання» для кандидатів від заборонених партій, скоротити дію такого обмеження до найкоротшого можливого періоду часу із забезпеченням тривалої дискваліфікації лише для осіб, «які представляють найбільшу загрозу демократичному ладу», а також ввести можливість судового оскарження.

Стосовно закону про нацменшини, який оцінюється у 2023 року Венеційською комісією вдруге, то тут констатовано невиконання Україною частини попередніх рекомендацій.

Як відомо, 21 вересня Верховна Рада ухвалила законопроект 9610 про зміни до закону про національні меншини. Дані зміни були підготовлені після відповідних зауважень Венеційської комісії, які вона висловила на пленарній сесії у червні 2023 року до раніше ухваленого закону про нацменшини. Тоді зауваження Венеційської комісії викликали певне обурення серед політиків. Нардеп Володимир В’ятрович назвав висновок ВК «упередженим і місцями неадекватним». «Комісія і раніше відзначалася не дуже адекватними висновками на закони різних держав, що стосуються мови чи національних меншин, але тепер перевершила саму себе. І дуже шкода, що українській владі не вдалося переконати комісію відмовитися від хоча б найбільш абсурдних висновків і порад», зазначив він.

Слід нагадати, що правова база для національних меншин у відповідності до висновків Венеційської комісії - це одна із семи вимог від європейських партнерів, яка може вплинути на початок переговорів про вступ України до ЄС.

Отже, 9 жовтня 2023 року Венеційська комісія оприлюднила новий Висновок, вже на законопроект 9610, який стосується змін.

Зокрема, у свіжому Висновку Венеційська комісія називає законні обмеження щодо використання російської мови такими, що «продовжені на надто тривалий період».

«Проектом змін до Прикінцевих та перехідних положень вводиться нове положення, яким «положення частин другої, третьої, одинадцятої статті 10 цього Закону не поширюються на державну (офіційну) мову держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом з моменту такого визнання Верховною Радою України та протягом п’яти років з дня прийняття Верховною Радою України рішення про скасування такого статусу.

Це означає, що російська мова не буде дозволена до використання у публічних заходах, культурно-мистецьких і розважальних заходах, а також у рекламі протягом тривалого періоду часу, навіть після закінчення загарбницької війни рф проти України.

Венеційська комісія наголошує, що обмеження є результатом російської агресії, однак необхідно забезпечити гарантії, щоб уникнути дискримінації, стереотипів та етнічного чи мовного переслідування. Ці обмеження можуть бути законними, незважаючи на положення статті 10 Конституції. Проте заборона використання (все ще) найпоширенішої мови меншини в країні протягом кількох років після закінчення загарбницької війни навряд чи відповідатиме умовам законних обмежень. Вибір обмежених прав, а також періоду (п'ять років) також виглядає дещо довільним. Венеційська комісія рекомендує не вводити цей подовжений термін до закону. У разі потреби менший період може бути продовжений», - підкреслила Венеційська комісія у пунктах 38-39 свого Висновку, ухваленого на пленарній сесії 6-7 жовтня 2023 року.

В цілому, Венеційська комісія «вітає численні покращення в переглянутому Законі про національні меншини (спільноти), поданому до Верховної Ради як законопроект №9610. Венеційська комісія високо оцінює зусилля української влади щодо виконання рекомендацій та приведення Закону про національні меншини (громади) у відповідність до міжнародних стандартів».

Тим не менш, Венеційська комісія зазначає, що «ряд ключових рекомендацій не було виконано або виконано лише частково». Зокрема, це стосується статті 5 закону про нацменшини. У своєму Висновку від червня 2023 року Венеційська комісія зазначила, що ця норма, яка стосується «популяризації та пропаганди держави-терориста (держави-агресора)» та подібних дій, чітко слід розглядати в контексті нинішньої російської агресії проти України. «Вона зосереджена на конкретній ситуації і, як правило, не повинна з’являтися в загальному законі про меншини, а у кримінальному законодавстві. Венеційська комісія рекомендує розглянути питання про те, щоб це положення було вилучено до іншого, більш відповідного законодавчого акту, можливо, до спеціального законодавства, що стосується поточної надзвичайної ситуації».

У свіжому Висновку ВК зазначає, що ця рекомендація, викладена в пункті 31 попереднього Висновку «не виконується». «Ці положення мають кримінально-правовий характер і тому повинні застосовуватися до всіх осіб, а не лише до представників національних меншин», - підкреслила ВК.

Також у ВК оцінили доопрацьовану статтю 10, яка подовжила час на подання запиту на надання усного перекладу супроводу (розважальної програми) державною мовою – вони мають бути зроблені до початку заходу (раніше 48 годин, тепер 72 години). Однак тут у ВК виникли зауваження до кількості учасників, які мають подати заявку на усний переклад заходу, бо, це, на думку експертів, «може призвести до високого фінансового та матеріально-технічного навантаження для організаторів»

Також, зазначає ВК, необхідно передбачити конкретні заходи для забезпечення належного доступу представників національних меншин до засобів масової інформації.

«Визнаючи, що українська влада зробила кроки в правильному напрямку, Венеційська комісія робить висновок, що низка ключових рекомендацій не була дотримана в повному обсязі, і висловлює сподівання, що законодавство буде й надалі вдосконалено з урахуванням ключових рекомендацій», - підкреслили експерти.

Нижче наводимо сам висновок.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.