18 місяців під бойовими розпорядженнями протягом 36 місяців має бути підставою для звільнення з військової служби – Комітет розглянув правки

27 березня парламентський Комітет нацбезпеки, оборони та розвідки продовжив розгляд правок із запрошенням авторів до законопроекту 10449 про мобілізацію. «Було розглянуто 703 правки, зупинились на 3518», - повідомила член Комітету, народний депутат Ірина Фріз.

Так, було розглянуто правки щодо норм про проходження базової військової служби; прийняття іноземців через рекрутингові центри на військову службу; строки військової служби в мирний час, особливий період та під час діі воєнного стану; звільнення з військової служби.

«Декілька десятків правок щодо звільнення з військової служби ухвалені комітетом частково. Наразі готується комітетська правка щодо закріплення на рівні закону чіткого алгоритму, що має передбачати не лише 36 місяців безперервної військової служби під час дії воєнного стану, а й критерії обліку. Зокрема, 18 місяців під бойовими розпорядженнями протягом 36 місяців має бути підставою для звільнення», - зазначила вона.

Крім того, за її словами, «Комітет відхилив норму про рішення Ставки в питанні звільнення та підтримав редакцію про звільнення за Указом Президента, який як Верховний головнокомандувач згідно Конституції має встановлювати строки звільнення».

Комітет вирішив, що питання звільнення для різних категорій громадян має також бути синхронізовано з ухваленою правкою щодо відстрочки від призову під час воєнного стану. Рішення щодо комітетської правки буде ухвалено на наступному засіданні.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», рахувати строк у 36 місяців для звільнення з військової служби тих, хто на фронті, і тих, хто виконує завдання у тилу, пропонували по-різному.

Так, раніше член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, представник Президента у Верховній Раді Федір Веніславський підкреслив, що «є велика різниця, коли особа перебуває на передовій, де тривають активні бойові дії, і коли особа знаходиться при виконанні завдань, але без участі у бойових діях і без ризику для життя та здоров’я».

«Відповідно у Комітеті проговорюються різні моделі стосовно зарахування часу безпосередньої участі у бойових діях, наприклад, один до двох, один до 3 днів. Тобто, 1 місяць може бути зарахований за 3, і 36 місяців для особи, яка перебуває у зоні бойових дій, може скоротитися до 12 місяців участі у бойових діях. Але це питання буде остаточно ухвалено, коли ми проаналізуємо всі ризики. Паралельно це питання вирішується шляхом аудиту ефективності використання бойових підрозділів командуванням ЗСУ», - зазначав він.

Також ми писали, що 26 березня Комітет з нацбезпеки підтримав поправку, яка вносить зміни до законопроекту про мобілізацію в частині бронювання держслужбовців, працівників Нацполіції, НАБУ, ДБР та інших. Втім, як раніше писала «Судово-юридична газета», Комітет не підтримав вищевказану правку щодо бронювання власників підприємств. Аналогічно не підтримана поправка, яка стосувалася бронювання адвокатів.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що Комітет визначився з питанням, хто з доглядачів за особами з інвалідністю отримає відстрочку від мобілізації.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.