Верховний Суд вказав на відмінності врахування для перерахунку пенсії таких складових, як доплата за науковий ступінь та доплата за вчене звання

У травні 2023 року фізична особа звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій просила визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язання його виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, зокрема, із зазначенням відомостей про розмір доплати за науковий ступінь - 15% від посадового окладу та доплати за вчене звання - 25% від посадового окладу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року, відмовлено у задоволенні позову.

Звертаючись до Суду з касаційною скаргою, позивач, серед іншого, стверджував, що приписами частини другої статті 59 Закону України "Про вищу освіту" від 01 липня 2014 року №1556 установлено доплати за науковий ступінь у розмірі не менше ніж 15 відсотків посадового окладу та за вчене звання - 25 відсотків.

Верховий Суд, переглядаючи справу у касаційному порядку, залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови у позові стосовно вимоги позивач про врахування для перерахунку пенсії таких складових як доплата за науковий ступінь та доплата за вчене звання.

Так, Закон № 1556-VII, відповідно до його преамбули, встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.

Згідно пункту 1 частини першої статті 11 Закону № 1556-VII систему вищої освіти становлять, зокрема, заклади вищої освіти всіх форм власності.

Частиною другою статті 59 Закону № 1556-VII визначено, що науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцент і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професор - 33 відсотки від посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір за рахунок власних надходжень.

Згідно із підпунктом 8 пункту 2 розділу XV Прикінцеві та перехідні положення Закону №1556-VII, науковий ступінь кандидата наук прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника - до вченого звання старшого дослідника.

Таким чином, положення Закону № 1556-VII визначають правові засади організації, функціонування та розвитку системи вищої освіти в Україні; встановлюють стандарти якості освіти, порядок акредитації навчальних закладів, а також засади фінансування вищої освіти; регулюють виключно відносини у сфері надання освітніх послуг, створення і утримання навчальних закладів; визначають права та обов`язки учасників освітнього процесу і безпосередньо їх стосуються.

З метою стимулювання наукової діяльності та збереження кваліфікованих кадрів у сфері вищої освіти, частиною другою статті 59 Закону № 1556-VII передбачено, що до складу матеріального забезпечення науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників університетів, академій, інститутів та коледжів входять додаткові виплати у вигляді доплат за наукові ступені та вчені звання, у розмірах, встановлених частиною другою статті 59 Закону № 1556-VII.

Верховний суд врахував те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, а тому гарантії його соціального і правового захисту встановлюються саме цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, у тому числі постановою  Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», які, у свою чергу, містять спеціальні правові норми щодо соціального захисту військовослужбовців.

Приписами підпунктів 2 та 3 пункту 6 постанови КМУ № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право виплачувати:

доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем;

доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов`язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.

Виплата доплати за науковий ступінь та за вчене звання врегулювано також і розділом ХV Порядку №   260, розмір яких ідентичний розміру, визначеному у постанові КМУ № 704.

Враховуючи вищезазначене, Суд дійшов висновку, що посилання позивача на приписи Закону № 1556-VII, у тому числі на частину другу статті 59 останнього, є безпідставними і не свідчать про наявність суперечностей у правовому регулюванні, оскільки вказані нормативно-правові акти регулюють різні за своєю правовою природою (стимулюючі доплати до заробітної плати і складові грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії) та за суб`єктним складом (науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники і військовослужбовці) правовідносини.

Постанова Верховного Суду від 20 червня 2024 року у справі №520/9891/23 (адміністративне провадження № К/990/37877/23).

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.