Нацраді з питань телебачення та радіомовлення, яка нині здійснює державне регулювання всіх ЗМІ в Україні, пропонується розширити повноваження скасовувати реєстрацію ЗМІ. Відповідну рекомендацію про прийняття законопроекту 12111 вніс 2 грудня голова парламентського комітету з питань інформаційної політики Микита Потураєв. Нагадаємо, цей законопроект зареєструвала група народних депутатів, серед яких сам Микита Потураєв, а також Ярослав Юрчишин і Микола Княжицький.
Крім того, пропонується внести зміни до закону «Про правотворчу діяльність», аби нормативно-правові акти Національної ради не підлягали державній реєстрації Міністерством юстиції та не включалися до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Прибирається норма, що Нацрада веде облік всіх прийнятих нею нормативно-правових актів та забезпечує вільний та безоплатний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті.
Замість цього встановлюється, що дія закону «Про правотворчу діяльність» не поширюється на правові акти Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, які ухвалюються нею відповідно до Закону «Про медіа».
Також, як писала «Судово-юридична газета», пропонується підвищити зарплати членам Нацради. Посадовий оклад члена Нацради встановлюється в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто, 105 980 грн. Оклад голови Національної ради буде становити 127 176 грн, першого заступника голови, заступника голови та відповідального секретаря – 116 578 грн.
Розширення вимог для визнання структури медіа прозорою
Передбачається додаткова умова, за якої структура власності суб’єкта у сфері медіа буде вважатися Нацрадою прозорою. А саме у п. 3 ч. 2 ст. 25 закону про медіа передбачається, що структура власності суб’єкта у сфері медіа є прозорою, якщо одночасно виконується низка вимог, зокрема відомості про структуру власності суб’єкта у сфері медіа дають змогу встановити «у разі відсутності осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь в суб’єкті у сфері медіа або можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність суб’єкта у сфері медіа – усіх ключових учасників суб’єкта у сфері медіа та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами суб’єкта у сфері медіа».
Встановлено, що Національна рада здійснює дослідження питання дотримання суб'єктом у сфері медіа вимог до структури власності при розгляді заяв про видачу і продовження ліцензії, заяв про реєстрацію суб’єктів у сфері медіа, які відповідно до вимог цього Закону зобов’язані подати відомості про структуру власності чи оновлені відомості про це, заяв про внесення змін до Реєстру щодо структури власності таких суб’єктів, а також при розгляді заяв про реєстрацію суб’єктів у сфері медіа чи заяв про внесення змін до Реєстру щодо реєстрантів у випадку виявлення невідповідності структури власності суб’єкта вимогам вищенаведеного нового п. 3 ч. 2 статті 25 Закону про медіа.
У статті 36, яка визначає обмеження щодо змісту інформації, пропонується встановити, що забороняється поширювати висловлювання, які зокрема розпалюють ворожнечу до окремих осіб «за іншими ознаками». Що це будуть за ознаки – не визначено.
Спеціалізовані друковані медіа будуть підлягати обов’язковій реєстрації. При цьому встановлено, що суб’єкти у сфері друкованих медіа, крім спеціалізованих друкованих медіа, можуть зареєструватися добровільно.
Додаються нові підстави, що реєстрація суб'єкта у сфері медіа скасовується рішенням Національної ради також у разі, якщо після реєстрації медіа встановлено, що його структура власності не відповідає вимогам, визначеним:
За наявності мотивованих підстав вважати, що структура власності реєстранта не відповідає вимогам, визначеним ч. 2 статті 25, а також пунктами 1, 3, 4 ч. 1 статті 120 цього Закону (якщо така невідповідність не випливає з поданих реєстрантом документів), Національна рада проводить дослідження питання дотримання вимог до структури власності.
Якщо за підсумками такого дослідження структура власності реєстранта визнана непрозорою чи такою, що не відповідає вимогам, визначеним пунктами 1, 3, 4 ч. 1 статті 120 цього Закону, Нацрада ухвалює рішення про скасування реєстрації суб'єкта у сфері медіа.
У разі скасування реєстрації за рішенням Національної ради, вона зобов’язана впродовж 5 днів з дня прийняття такого рішення направити його копію реєстранту, внести відповідні зміни до Реєстру та оприлюднити інформацію про це на своєму веб-сайті.
Суб'єкт у сфері медіа, реєстрацію якого скасовано Нацрадою, зобов'язаний припинити надання відповідного медіа-сервісу впродовж одного дня з дня внесення до Реєстру відомостей про скасування реєстрації, але не пізніше 5 робочих днів з дня оприлюднення інформації про це на веб-сайті Нацради.
Крім того, встановлено, що у разі якщо впродовж 6 місяців зареєстрований суб’єкт у сфері медіа не виконав вимоги 5 приписів, що були винесені Національною радою за невідповідність даних Реєстру, які реєстрант відповідно до цього Закону самостійно вносить до Реєстру, після спливу строків встановлених законом для такого внесення, Національна рада приймає рішення про скасування реєстрації такого суб’єкта.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.