Верховная Рада планирует расширить Нацсовету возможности отменять регистрацию СМИ и убрать требование о публикации ее актов в Реестре

Нацсовету по телевидению и радиовещанию, которое сейчас осуществляет государственное регулирование всех СМИ в Украине, предлагается расширить полномочия отменять регистрацию СМИ. Соответствующую рекомендацию о принятии законопроекта 12111 внес 2 декабря глава парламентского комитета по вопросам информационной политики Никита Потураев. Напомним, этот законопроект зарегистрировала группа народных депутатов, среди которых сам Никита Потураев, Ярослав Юрчишин и Николай Княжицкий.

Кроме того, предлагается внести изменения в закон «О правотворческой деятельности», чтобы нормативно-правовые акты Национального совета не подлежали государственной регистрации Министерством юстиции и не включались в Единый государственный реестр нормативно-правовых актов. Убирается норма, что Нацсовет ведет учет всех принятых им нормативно правовых актов и обеспечивает свободный и безвозмездный доступ к ним на своем официальном веб-сайте.

Вместо этого устанавливается, что действие закона «О правотворческой деятельности» не распространяется на правовые акты Национального совета по телевидению и радиовещанию, которые принимаются им в соответствии с Законом «О медиа».

Также, как писала «Судебно-юридическая газета», предлагается повысить зарплаты членам Нацсовета. Должностной оклад члена Нацсовета устанавливается в размере 35 прожиточных минимумов для трудоспособных лиц, то есть 105 980 грн. Оклад председателя Национального совета составит 127 176 грн, первого заместителя председателя, заместителя председателя и ответственного секретаря – 116 578 грн.

Розширення вимог для визнання структури медіа прозорою

Передбачається додаткова умова, за якої структура власності суб’єкта у сфері медіа буде вважатися Нацрадою прозорою. А саме у п. 3 ч. 2 ст. 25 закону про медіа передбачається, що структура власності суб’єкта у сфері медіа є прозорою, якщо одночасно виконується низка вимог, зокрема відомості про структуру власності суб’єкта у сфері медіа дають змогу встановити «у разі відсутності осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь в суб’єкті у сфері медіа або можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність суб’єкта у сфері медіа – усіх ключових учасників суб’єкта у сфері медіа та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами суб’єкта у сфері медіа».

Встановлено, що Національна рада здійснює дослідження питання дотримання суб'єктом у сфері медіа вимог до структури власності при розгляді заяв про видачу і продовження ліцензії, заяв про реєстрацію суб’єктів у сфері медіа, які відповідно до вимог цього Закону зобов’язані подати відомості про структуру власності чи оновлені відомості про це, заяв про внесення змін до Реєстру щодо структури власності таких суб’єктів, а також при розгляді заяв про реєстрацію суб’єктів у сфері медіа чи заяв про внесення змін до Реєстру щодо реєстрантів у випадку виявлення невідповідності структури власності суб’єкта вимогам вищенаведеного нового п.  3 ч. 2 статті 25 Закону про медіа.

У статті 36, яка визначає обмеження щодо змісту інформації, пропонується встановити, що забороняється поширювати висловлювання, які зокрема розпалюють ворожнечу до окремих осіб «за іншими ознаками». Що це будуть за ознаки – не визначено.

Спеціалізовані друковані медіа будуть підлягати обов’язковій реєстрації. При цьому встановлено, що суб’єкти у сфері друкованих медіа, крім спеціалізованих друкованих медіа, можуть зареєструватися добровільно.

Додаються нові підстави, що реєстрація суб'єкта у сфері медіа скасовується рішенням Національної ради також у разі, якщо після реєстрації медіа встановлено, що його структура власності не відповідає вимогам, визначеним:

• ч. 2 статті 16 (суб’єктом у сфері онлайн-медіа не може бути особа, до структури власності якої входять державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації та інші добровільні об’єднання)
• пунктом 3 ч. 2 статті 25, у разі якщо статтею 63 закону передбачено подання суб’єктом відомостей про структуру власності (тобто, відомості про структуру власності у разі відсутності осіб, які мають пряму чи опосередковану істотну участь в медіа або можливість значного або вирішального впливу на управління чи діяльність медіа повинні дати змогу встановити усіх ключових учасників медіа та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами медіа) чи пунктами 1, 3 ч. 1 статті 120 закону про медіа.
• отримання Національною радою інформації про набрання законної сили обвинувальним вироком суду у кримінальній справі стосовно суб’єкта у сфері медіа, його керівника та/або кінцевого бенефіціарного власника, що передбачає обмеження чи заборону займатися діяльністю у сфері медіа.

За наявності мотивованих підстав вважати, що структура власності реєстранта не відповідає вимогам, визначеним ч. 2 статті 25, а також пунктами 1, 3, 4 ч. 1 статті 120 цього Закону (якщо така невідповідність не випливає з поданих реєстрантом документів), Національна рада проводить дослідження питання дотримання вимог до структури власності.

Якщо за підсумками такого дослідження структура власності реєстранта визнана непрозорою чи такою, що не відповідає вимогам, визначеним пунктами 1, 3, 4 ч. 1 статті 120 цього Закону, Нацрада ухвалює рішення про скасування реєстрації суб'єкта у сфері медіа.

У разі скасування реєстрації за рішенням Національної ради, вона зобов’язана впродовж 5 днів з дня прийняття такого рішення направити його копію реєстранту, внести відповідні зміни до Реєстру та оприлюднити інформацію про це на своєму веб-сайті.

Суб'єкт у сфері медіа, реєстрацію якого скасовано Нацрадою, зобов'язаний припинити надання відповідного медіа-сервісу впродовж одного дня з дня внесення до Реєстру відомостей про скасування реєстрації, але не пізніше 5 робочих днів з дня оприлюднення інформації про це на веб-сайті Нацради.

Крім того, встановлено, що у разі якщо впродовж 6 місяців зареєстрований суб’єкт у сфері медіа не виконав вимоги 5 приписів, що були винесені Національною радою за невідповідність даних Реєстру, які реєстрант відповідно до цього Закону самостійно вносить до Реєстру, після спливу строків встановлених законом для такого внесення, Національна рада приймає рішення про скасування реєстрації такого суб’єкта.

Автор: Наталя Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.