25 липня стало відомо, що Єврокомісія вирішила фінансово «покарати» Україну за невиконання деяких структурних маяків Плану Ukraine Facility, більш відомого, як Reforms first – money later. Про це повідомила ЄП з посиланням на речника Єврокомісії Гійома Мерсьє. Він вказав, що Україна виконала 13 з 16 реформ. Ці три невиконані реформи стосуються децентралізації, закону про реформу АРМА, а також відбору суддів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Отже, Україна може отримати не 4,5 млрд євро, а трохи більше 3 млрд євро – в які, за словами пана Мерсьє, оцінила «вартість» 13 реформ Єврокомісія.
Про ризики такої ситуації на початку цього тижня писала «Судово-юридична газета» у матеріалі ««Заповнити не менше 20% вакансій суддів» до вересня 2025 року: ВККС стала «заручником» плану Ukraine Facility, за який Україна отримує кошти від ЄС».
На це повідомлення відреагував голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов.
«ЄК, нібито, зменшила виплату по Ukraine facility, в т. ч. через не набраних суддів ВАКС!
Агов – 2-х набрали.
В повній відповідності із рекомендаціями всіх ваших експертів. І з когнітивними тестами, і з 75% прохідного на рівні закону і т.д.
А те що лише двох, так ми попереджали про це.
Але ж ви самі наполягали» – зазначив Маслов.
Йдеться про такий структурний «маяк», який лишився невиконаним з І кварталу 2025 року, як збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду.
Справа у тому, що йдеться не просто про прийняття закону, а про цілу процедуру, де спочатку мають з’явитися бажаючі зайняти посади у ВАКС досвідчені юристи, і потім вони мають успішно пройти складні процедури відбору Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС).
Тобто, ВККС не може просто взяти будь-якого юриста і зробити з нього суддю ВАКС, який буде розглядати справи про топ-корупцію.
Досі спроби швидко заповнити вакансії ВАКС не увінчалися успіхом. Верховній Раді навіть довелося спрощувати відповідні процедури на прохання ВККС. Зокрема, дозволити повторну участь у конкурсі тим кандидатам, які провалили іспит (законопроект 12331-2).
Як писала «Судово-юридична газета», ВККС 19 березня 2025 року затвердила рейтинг кандидатів на зайняття вакантних посад суддів у Вищому антикорупційному суді і список переможців конкурсу. До нього увійшли лише двоє суддів – Тетяна Литвинко та Олена Чернова.
Президент Володимир Зеленський 3 червня 2025 року підписав Указ про призначення двох нових суддів Вищого антикорупційного суду.
Також нагадаємо, що конкурс на 15 вакантних посад суддів ВАКС та 10 вакантних посад суддів АП ВАКС Комісія оголосила 23 листопада 2023 року.
Всього до участі у конкурсних процедурах було допущено 100 кандидатів на посади суддів ВАКС та 61 кандидат на посади суддів АП ВАКС.
Однак найбільш проблемними для кандидатів стали тестування на когнітивні здібності та виконання практичного завдання. Прохідний бал за етап виконання практичного завдання під час конкурсу до першої інстанції ВАКС змогли набрати лише 7 претендентів на п'ятнадцять посад суддів першої інстанції ВАКС з 25. При цьому, набрати прохідний бал за етап виконання практичного завдання та подолати бар’єр у 75% від максимально можливого балу не зміг жоден з 19 претендентів на посади суддів АП ВАКС.
Все це викликає питання стосовно того, хто ініціював взагалі внесення такого «маяка» до переліку завдань України у Ukraine Facility, за які вона може отримати кошти від ЄС, і чи зважувала ця особа або група осіб складність поставленого завдання.
Слід також нагадати, що за цим планом ІІІ квартал 2025 року Україна має «закрити» виконанням завдання «заповнити не менше 20% вакансій суддів». Тобто, Вища кваліфікаційна комісія суддів має відібрати кандидатів за досить складною процедурою, а Вища рада правосуддя повинна їх призначити – до кінця вересня 2025 року.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.