Перелік документів дозвільного характеру буде визначатися актами Кабміну, а не законом

На своєму засіданні 18 вересня Верховна Рада розгляне проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України та  визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» щодо прискорення дерегуляції у сфері господарської діяльності» №1067, поданий народними депутатами від «Слуги народу» Віталієм Безгіним, Оленою Шуляк та ін.

Законопроект, як вказано у пояснювальній записці до нього, «спрямований на проведення ефективної дерегуляції у сфері господарської діяльності».

Для цього пропонується внести відповідні зміни до Господарського кодексу України, законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про адміністративні послуги», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а також визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».

Головною новелою проекту є пропозиція про зниження рівня регулювання значної кількості питань у сфері господарської діяльності, зокрема, таких важливих, як визначення переліку документів дозвільного характеру у цій сфері та переліку видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, з рівня закону на рівень актів  Кабінету Міністрів України, які за своєю суттю  є підзаконними нормативно-правовими актами.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради з цього приводу зазначає, що відносини, пов’язані з визначенням видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню та на які потрібно отримувати відповідні дозвільні документи, є такими, що повинні мати сталий та передбачуваний характер, зокрема, для того, щоб відповідні суб’єкти господарювання мали можливість заздалегідь організовувати свою діяльність належним чином, гарантією чого і  є їх визначення безпосередньо у відповідних законодавчих актах.

«У зв’язку з цим вважаємо, що запропоновані зміни не узгоджуються з пунктом 8 частини 1 статті 92 Конституції України, згідно з якою виключно законами України визначаються правові засади і гарантії підприємництва.  Виходячи з цього, вважаємо, що вказані відносини повинні регулюватись безпосередньо законом, а не актами Кабінету Міністрів України. Варто також вказати, що визначення вказаних питань саме у законах дозволяє більш ґрунтовно визначитися з доцільністю відповідних положень з урахуванням точки зору самих суб’єктів господарювання, оскільки процес прийняття законодавчих актів більш відкритий та публічний, ніж процес прийняття підзаконних нормативно-правових актів», — зазначають в ГНЕУ.