Верховний Суд вказав на відсутність необхідності зупинення експлуатації всього об’єкта на час виконання капітального ремонту

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (далі – Департамент благоустрою, позивач) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровської області (далі – Департамент ДАБІ, відповідач) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування припису та постанови.

Суть цієї справи полягає у тому, що за результатом проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкті «Капітальний ремонт елементів деформаційних швів та опор зовнішнього освітлення автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпро» відповідачем встановлено порушення, зокрема, частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: експлуатація об`єкта будівництва неприйнятого в експлуатацію щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із значними наслідками (СС3). Це порушення було зафіксовано в акті перевірки, на підставі якого у подальшому Департаментом ДАБІ складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись із приписом та постановою, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати вищезазначені припис та постанову, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що висновки, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, з огляду на те, що міст із експлуатації не виводився.

Судами першої та апеляційної інстанцій позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано припис Департаменту ДАБІ; визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту ДАБІ; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачем під час позапланової перевірки не встановлено факту експлуатації позивачем об`єкта будівництва неприйнятого в експлуатацію, так само як і не встановлено невиконання позивачем обов`язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта містобудування після складення і комісійного підписання акта готовності об`єкта до експлуатації.

Суди першої та апеляційної інстанцій також дійшли висновку, що оскільки проєктною документацією по об`єкту «Капітальний ремонт елементів деформаційних швів та опор зовнішнього освітлення автодорожнього мосту № 2 через р. Дніпро в м. Дніпро», яка є затвердженою та такою, що пройшла експертизу, повного перекриття мосту на період виконання робіт не передбачалося, а відповідальність за експлуатацію об`єктів, невведених в експлуатацію, може стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та складення і належного оформлення акта готовності об`єкта до експлуатації, але до початку використання цього об`єкта, не ввели його в експлуатацію.

Верховний Суд погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій, касаційну скаргу відповідача залишив без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишив без змін.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду виходила з того, що для отримання сертифіката, яким підтверджується введення об'єкта в експлуатацію, необхідно подати заяву про прийняття об'єкта до експлуатації разом з актом готовності об'єкта до експлуатації, оформленим відповідно до додатку № 9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461), та підписаним після ознайомлення із проектною і виконавчою документацією комісією у складі: замовника, генерального проектувальника, генерального підрядника, субпідрядника, головного архітектора та/або інженера проекту, інженеру технічного нагляду, страховика.

Частиною восьмою статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Аналогічні положення закріплені у підпунктах 11, 12 Порядку № 461.

Водночас суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, дійшли висновку про те, що повного перекриття мосту на період виконання робіт не передбачалося, оскільки проєктною документацією на час виконання робіт було передбачено рух автотранспорту спочатку на низовій частині мосту, потім – на верховій частині мосту, а тому факт руху автотранспорту не може бути безумовною підставою для висновку щодо експлуатації об'єкта до введення його в експлуатацію.

Колегія суддів погодилась з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки згідно з підпунктом 3.7 пункту 3 Державних будівельних норм А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіону України 4 червня 2014 року № 163 (далі - ДБН А.2.2-3-2014), капітальний ремонт - це сукупність робіт на об'єкті будівництва, введеного в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшенням експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку про те, що відповідальність за експлуатацію об`єктів містобудування, невведених в експлуатацію, може стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та складення і належного оформлення акта готовності об`єкта до експлуатації, але до початку фактичного використання за призначенням цього об`єкта, не ввели його у встановленому порядку в експлуатацію. Водночас, капітальний ремонт не означає обов’язкового зупинення експлуатації всього об`єкта на час виконання таких робіт, оскільки законодавством передбачена можливість призупинення експлуатації частини об'єкта на час виконання робіт з капітального ремонту без повного зупинення використання такого об’єкта містобудування за функціональним призначенням.

Постанова Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 160/11647/19 (адміністративне провадження № К/9901/18530/21).

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших події.