Судді Верховного Суду взяли участь у VII Міжнародному судово-правовому форумі

20:21, 19 июня 2019
Форум проходив два дні.
Судді Верховного Суду взяли участь у VII Міжнародному судово-правовому форумі

Упродовж 12 – 13 червня 2019 року відбувся VII Міжнародний судово-правовий форум, який проходить вже третій рік поспіль. Про це повідомляє офіційний сайт ВС.

Практичний захід традиційно став майданчиком для експертних дискусій та обміну думками суддів, адвокатів, прокурорів, представників юридичного бізнесу, органів влади, вітчизняних і міжнародних спеціалістів.

Відкриваючи захід, заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдан Львов наголосив на важливості Форуму в контексті зворотного зв'язку від суддів і представників юридичної спільноти – всіх тих, хто відчув переваги й недоліки реформування судової системи та надалі сприятиме недопущенню нових помилок.

У ході дискусії «Судова RE:форма – оцінка ключових змін і проекція в майбутнє» Богдан Львов зазначив, що зараз ще рано оцінювати судову реформу як таку, що вже відбулася: «Дуже важливо пришвидшити завершення оцінювання та переведення суддів і вирішити питання з їх оплатою праці. Водночас головним досягненням є те, що вже запрацював і другий набір суддів до ВС. Кожен із них прийшов до ВС із власним багажем знань і своїм досвідом, і вони всі вже працюють, розглядають справи».

Суддя нагадав, що наразі проходить випробування механізм забезпечення єдності судової практики. «На жаль, ми маємо коротку історичну пам'ять і тому фактично не враховуємо досвіду судових рішень кількарічної давнини. А створити нову базу судових рішень ВС за один-два роки не зможе. Зустрічаються й певні турбулентні моменти, коли з одного і того ж питання змінюються правові позиції. Тому не варто довічно триматися за правову позицію, яка не є правильною». На переконання судді КГС ВС, зростає виключна потреба саме у достатній кваліфікованій аргументації учасників судового процесу. Тобто кожен, хто бере участь у судовому процесі, також підвищує і свій професійний рівень, крім того, збільшується і вага НКР ВС.

На думку очільника КГС ВС, важливим залишається питання судової практики ВС у розгляді справ тих категорій, які до касаційної інстанції не доходять, і їх розгляд завершується на рівні апеляційної інстанції (малозначні справи, санкції на обшуки і под.). Водночас, на думку Богдана Львова, ще зарано відмовлятися від методичної допомоги з боку ВС для суддів нижчих інстанцій. Тому судді ВС беруть участь у круглих столах, різноманітних заходах, на яких висловлюють свою позицію та діляться досвідом.

Він також наголосив на надзвичайній актуальності теми незалежності судової системи: «Незалежність не є примхою чи привілеєм суддів. Бо якщо суд не буде незалежним від держави, від натовпу «активістів», від будь-яких інших форм спокуси чи примусу, то очікувати від нього справедливих рішень не варто».

Богдан Львов також висловив переконання, що наразі не можливо ліквідувати господарські суди і створити зовнішньоекономічний суд, бо жоден іноземець у таких умовах та за такої кількості справ не витримає навантаження. Він додав, що зараз до господарського суду надходить на 10 % справ більше, ніж торік, попри нинішній високий судовий збір: «Дуже хотів би сказати, що це показник покращення економічної ситуації в Україні. Але це показник того, що хтось намагався стягнути борги раніше, ніж закінчити економічну діяльність в Україні взагалі».

Серйозною проблемою Богдан Львов також назвав порушення більше тисячі кримінальних справ, тобто кожен четвертий суддя – під загрозою кримінальної відповідальності. А це, на переконання голови КГС ВС, є тиском на суд, але робота суддів – судити, поки правоохоронні органи перевіряють, мав чи не мав місце інкримінований злочин.

Суддя-спікер Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Олендер розповів про роль судової комунікації у відновленні довіри до судової влади та зміцненні авторитету правосуддя під час другої сесії «Сучасні виклики для органів суддівського врядування». Він зауважив, що комунікаційна діяльність ВС розпочалася з першого дня роботи Суду 15 грудня 2018 року. Першим офіційним каналом комунікації для ВС стала сторінка у соціальній мережі Facebook, оскільки інформувати про діяльність ВС необхідно було з перших днів роботи, а на створення офіційного веб-сайту потрібен був певний час.

Суддя КАС ВС Ігор Олендер розповів про кількість підписників сторінки ВС у Facebook, яка станом на сьогодні становить понад 35 тисяч. Основна аудиторія наших читачів та підписників у цій мережі – люди віком від 25 до 45 років (70 %).

Як зауважив суддя-спікер КАС ВС, однією з найбільш ефективних форм комунікаційної діяльності є поширення змісту судових рішень ВС у вигляді прес-релізів з найцікавіших актуальних справ. «Саме ці новини, – сказав він, – привертають найбільшу увагу журналістів та юристів. З початку цього року підготовлено й розміщено на офіційному веб-сайті ВС та на сторінці ВС у Facebook і поширено серед засобів масової інформації понад 200 прес-релізів про зміст судових рішень Верховного Суду. Також у квітні 2019 року ВС запустив свій канал у Тelegram. За два місяці у нас вже понад 6 тисяч підписників. Аудиторія Тelegram – професійна, тут ми розміщуємо виключно кейси (прес-релізи щодо судових рішень), дайджести та огляди судової практики».

Ігор Олендер зазначив, що Верховний Суд приділяє велику увагу комунікаційній діяльності, і така активність свідчить про суттєві результати. Сьогодні нам вдається донести зміст і важливість окремих судових рішень не лише до юристів, а й до всіх громадян. Все частіше про судові рішення ВС та позитивну зміну практики ВС говорять провідні ЗМІ, в тому числі й телеканали. Наше завдання – просто і зрозуміло донести результат роботи Верховного Суду (знакові судові рішення та їхній зміст) громадянам нашої країни, яких це рішення може стосуватися.

Під час секції «Судовий захист власності та кредитні спори» виступила суддя, секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Тетяна Дроботова: «Для суддів Верховного Суду цей захід є важливим стосовно поліпшення комунікацій з юридичною громадськістю, інформування щодо основних правових підходів, які застосовуються у судовій практиці».

У доповіді Тетяна Дроботова зупинилась на останніх правових позиціях, сформульованих у постановах КГС ВС у справах, предмет спору в яких зводився до питання захисту прав власності, зокрема щодо: визнання права власності на частку у новоствореному майні, створеному згідно з інвестиційним договором за рахунок залучених інвестицій позивача; визнання права власності у разі втрати правовстановлюючого документа; визнання права власності на матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва за відсутності дозвільної документації на таке будівництво; визнання спільної часткової власності на реконструйований орендарем об'єкт нерухомості; статусу свідоцтва про право власності та доцільності звернення з позовом про визнання його недійсним.

Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко, виступаючи з доповіддю «Єдність у практиці: огляд ключових правових позицій ККС у складі ВС» на секції «Кримінальна відповідальність», розповів учасникам форуму, зокрема, про особливості функціонування порівняно нових механізмів забезпечення єдності судової практики шляхом передачі кримінальних проваджень на розгляд палати, Об’єднаної палати ККС та Великої Палати ВС; формування та висвітлення щотижневих оглядів судової практики ККС ВС; запровадження антикорупційної спеціалізації для суддів Третьої судової палати ККС ВС, що спрямоване на завершення формування окремої судової вертикалі для розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів, пов’язаних з корупцією.

Стосовно запровадження антикорупційної спеціалізації Третьої судової палати Станіслав Кравченко зазначив про те, що судді палати проводять зараз узагальнення судової практики у цій категорії справ. Отже, Третя судова палата ККС ВС переглядатиме відповідну категорію справ у касаційному порядку.

Голова ККС ВС також наголосив на проблемі єдності судової практики щодо судових рішень, які не оскаржуються в касаційному порядку, зокрема йшлося про ухвали слідчих суддів. У зв’язку з цим доцільно було б проводити узагальнення судової практики у відповідній категорії справ.

Суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Василь Крат виступив з доповіддю на тему «Огляд практики Касаційного цивільного суду у справах щодо надання дозволу на виконання рішень міжнародних комерційних арбітражних судів та їх оспорювання».

Він зробив акцент на окремих аспектах розгляду справ щодо надання дозволу на виконання рішень міжнародних комерційних арбітражних судів та їх оспорювання, зокрема на компетенції МКАС розглядати зустрічний позов, вжитті заходів забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд МКАС. Також доповідач торкнувся питань порушення публічного порядку України та неналежного повідомлення про арбітражний розгляд як підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, говорив про принцип автономності арбітражної угоди від основного договору, принцип добросовісності процесуальної поведінки сторін, про неможливість оскарження арбітражного рішення по суті тощо.

Крім того, Василь Крат звернув увагу на окремі недоліки процесуального законодавства щодо розгляду справ про надання дозволу на виконання рішень міжнародних комерційних арбітражних судів та їх оспорювання. Зокрема, він наголосив на доцільності впровадження апеляційного перегляду зазначених справ у порядку письмового провадження й відсутності механізму забезпечення єдності та однакового застосування норм процесуального права Верховним Судом як судом апеляційної інстанції.

Суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Ольга Ступак розповіла про деякі особливості розгляду трудових спорів. Передусім вона зупинилася на питанні підвідомчості таких справ судам різної юрисдикції з огляду на практику Великої Палати ВС. За загальним правилом такі спори вирішуються в цивільній юрисдикції, однак є винятки, коли їх розглядають господарські або адміністративні суди.

Суддя нагадала, що 19 січня 2013 року було внесено зміни до законодавства про банкрутство, і з того часу спори про стягнення заробітної плати із роботодавця, щодо якого порушено справу про банкрутство, розглядаються господарськими судами. Якщо ж справу про банкрутство порушено до вказаної дати, спори розглядають загальні суди.

Спори про поновлення на роботі державного службовця або публічної особи розглядають адміністративні суди. Доповідач звернула увагу на справу за позовом особи, звільненої за результатами проходження випробувального терміну. ВП ВС дійшла висновку, що оскільки позивач не пройшов випробувального терміну, то між ним та роботодавцем ще не виникли публічно-правові відносини, тож справа має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Крім того, Ольга Ступак розповіла про деякі справи, які змінили судову практику у сфері трудових правовідносин. Зокрема, раніше практика зводилась до того, що вимоги працівника про зобов’язання роботодавця звільнити його з роботи не були належним способом захисту. Однак КЦС ВС дійшов висновку, що і в такий спосіб можуть захищатися права працівника, оскільки мала місце неправомірна бездіяльність роботодавця, який неналежним чином відреагував на заяву працівника про звільнення за власним бажанням.

У ході Форуму учасники обговорили також реалії та перспективи законодавчого забезпечення судової системи України.

Під час виступу суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігор Бенедисюк проаналізував Закон України «Про Вищу раду правосуддя» в частині повноважень ВРП та навів приклади з міжнародного досвіду.

За його словами, це був досить складний законодавчий процес і навіть прийняття зазначеного Закону на чотири місяці пізніше, ніж очікувалося, позначилося на процесі діяльності і повноваженнях ВРП.

Як зауважив суддя КГС ВС, широкого обговорення набуло питання щодо наділення законодавчими повноваженнями ВРП, але з урахуванням міжнародного досвіду було зроблено висновок, що недоцільно наділяти судову владу законодавчою ініціативою. Для цього існують відповідні механізми звернення стосовно прийняття невідкладних законів через виконавчої владу – Міністерство юстиції України або через Президента України. Разом з тим питання щодо надання консультативних висновків – це повноваження дуже важливе для ВРП. Водночас механізм його реалізації, на жаль, до цього часу не відпрацьований. Але це проблема не лише України, така ситуація характерна для тих країн, у яких ради правосуддя наділені відповідними повноваженнями.

«Завоювання довіри до судової системи є невід’ємною частиною судової реформи. І лише комплексний підхід і реформування усіх суміжних інституцій забезпечать позитивний результат», – резюмував Ігор Бенедисюк.

Суддя, секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС Ганна Вронська взяла участь у роботі секції «Корпоративні спори» у межах шостої сесії «Актуальні правозастосовчі практики». У ході презентації «Процесуальні особливості розгляду корпоративних спорів» суддя наголосила, що вирішення корпоративного спору належить до виключної юрисдикції господарських судів. У тому ж разі, коли виникає питання щодо юрисдикції, насамперед слід з’ясувати, чи є спір корпоративним. Суддя ВС також розповіла про інші процесуальні особливості розгляду корпоративних спорів, зокрема виключну підсудність. Ці спори розглядаються тільки за місцезнаходженням юридичної особи, не можуть бути передані на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, крім випадків, прямо передбачених у ГПК України. Також звернула увагу, що процесуальним законодавством встановлені спеціальні вимоги щодо застосування заходів забезпечення позову в корпоративних спорах. Особливу увагу спікер приділила питанням, пов’язаним із забезпеченням позову в корпоративному спорі на прикладі правових позицій, викладених у постановах КГС ВС.

Учасники Форуму обговорили останні зміни у сфері правосуддя, можливі майбутні випробування, які ще доведеться пройти судовій системі, та стратегічні напрями подальшого розвитку.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, як проходив VII Міжнародний судово-правовий форум.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Андрій Богдан про зміни до КПК щодо прав адвокатів, слідчих та прокурорів
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Валентина Юрченко
    Валентина Юрченко
    судья Кассационного административного суда Верховного Суда
  • Александр Стародуб
    Александр Стародуб
    судья Кассационного административного суда Верховного Суда
  • Александр Мельник
    Александр Мельник
    судья Николаевского окружного административного суда
  • Ростислав Козюренко
    Ростислав Козюренко
    судья Франковского районного суда Львова