З початком повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України серед численних злочинів країни-агресора має місце і знищення значної кількості об’єктів нерухомого майна – як житлового, так і нежитлового фонду.
Тож для багатьох громадян стали актуальними питання щодо правового режиму таких об’єктів, а також питання, пов’язані з компенсацією за знищену внаслідок військової агресії нерухомість, розповіли в Офісі протидії рейдерству.
В’ячеслав Черниш, секретар центральної Колегії Міністерство юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, начальник відділу інформаційно-технічного забезпечення діяльності Колегії Офісу протидії рейдерству зазначив: «Стосовно правового режиму знищених внаслідок військових дій об’єктів нерухомого майна їх власникам слід враховувати такі моменти.
Відповідно до статті 349 Цивільного кодексу України право власності на майно припиняється в разі його знищення.
Водночас, згідно з частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України припинення права власності підлягає державній реєстрації.
Питання реєстрації припинення права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) на закінчений будівництвом об’єкт нерухомого майна або об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням врегульовано пунктом 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови від 23.08.2016 № 553) (далі – Порядок № 1127).
Так, для державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням подаються:
Важливо враховувати, що державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням проводиться за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – ЄДЕССБ).
Отже, зареєструвати припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна внаслідок військової агресії російської федерації можливо за умови обов’язкового внесення таких відомостей до ЄДЕССБ.
У цьому контексті слід звернути увагу на те, що 20.05.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» від 12.05.2022 № 2259-IX, яким внесені зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI.
Так, передбачено, що обробка, захист та облік відомостей щодо розпорядження військової адміністрації про демонтаж будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій, які за результатами обстеження визнані аварійно небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей, забезпечується в Реєстрі будівельної діяльності.
Також, в Законі України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII розширено коло повноважень військових адміністрацій та передбачено прийняття останніми рішень про:
Акт про демонтаж також створюється з використанням ЄДЕССБ, положення про що були внесені до Порядку ведення ЄДЕССБ постановою Уряду від 19.04.2022 № 474, якою затверджено Порядок виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.
Варто зауважити, що ці питання певним чином пов’язані з питаннями отримання компенсації за зруйновану нерухомість.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2022 № 380 (в редакції постанови від 29.04.2022 № 505) (далі – Постанова № 380) затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації (далі – Порядок), нормами якого визначено умови, механізм та процедуру подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно.
Слід звернути увагу на те, що термін «знищене нерухоме майно» у Порядку вживається для позначення об’єктів нерухомого майна, які стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, та відновлення яких шляхом ремонту чи реконструкції НЕ є можливим або є економічно недоцільним.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено створення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації (далі – Реєстр пошкодженого та знищеного майна), з метою забезпечення збору, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно.
Повідомити таку інформацію можуть фізичних осіб, які є:
Повідомлення можуть подавати і юридичні особи, які є:
Варто зауважити на доволі простому порядку подання повідомлення, що може бути подане до Реєстру пошкодженого та знищеного майна:
Важливо зауважити, що подання повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування людини або місцезнаходження юридичної особи.
Саме повідомлення повинне містити, зокрема, і відомості про нерухоме майно: тип нерухомого майна; загальну площу нерухомого майна. У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність; адресу (місцезнаходження) нерухомого майна; інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби); інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності); форму власності нерухомого майна; наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини.
Водночас така інформація отримується/підтверджується з Державного реєстру прав (за наявності).
Варто звернути увагу, що пунктом 30 Порядку встановлено, що Реєстр пошкодженого та знищеного майна створюється з використанням програмного забезпечення, яке забезпечує його сумісність і електронну інформаційну взаємодію у режимі реального часу з іншими державними електронними реєстрами, у тому числі ЄДЕССБ, Державним реєстром прав.
Користувачами Реєстру пошкодженого та знищеного майна визначені: виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад; військові адміністрації; Мінінфраструктури; Мінреінтеграції; ДСНС; Мінрегіон; Мінкультури; Мін’юст; Фонд державного майна; місцеві держадміністрації; ЦНАП; органи соцзахисту населення; нотаріуси; виконавці робіт (послуг), пов’язані із створенням об’єктів архітектури; оцінювачі майна; виконавці комунальних послуг; ОСББ, управителів багатоквартирних будинків, гуртожитків, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які забезпечують утримання відповідних будинків; інші державні органи за їх зверненням до держателя та на підставі рішення держателя.
Користувачі забезпечуватимуть внесення інформації (документів) про пошкоджене та знищене нерухоме майно, про осіб, нерухоме майно яких пошкоджено або знищено, шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, та іншої інформації, визначеної цим Порядком, до Реєстру пошкодженого та знищеного майна через електронний кабінет користувача.
При цьому у Постанові № 380 встановлено, що після набрання чинності Законом України про врегулювання відносин щодо компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, до заяв про надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна прирівнюються подані фізичними особами відповідно до цієї постанови інформаційні повідомлення».
Раніше ми писали, що Кабмін удосконалив механізм збору та обробки інформації щодо нерухомості, пошкодженої та знищеної через війну.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.