Судова практика щодо відводу судді у кримінальному процесі

11:28, 18 октября 2019
Інститут відводу у кримінальному процесі: постанова Верховного Суду у справі № 277/599/15-к.
Судова практика щодо відводу судді у кримінальному процесі
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду 17.09.2019 виніс постанову у справі №277/599/15-к, де основним мотивом повернення справи на повторний розгляд стало недотримання вимог процесуального законодавства в частині порушення вимог інституту відводу суддів.

Суть справи

Вироком суду першої інстанції особу було засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на два роки за статтею 118 Кримінального кодексу України. Особу звільнено від відбування покарання на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році».

Із засудженого на користь потерпілого стягнуто 400 000 грн на відшкодування моральної шкоди, а в решті позовних вимог відмовлено, залишено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 21 серпня 2018 року вирок змінено, в резолютивній частині скасовано рішення суду про скасування арешту на автомобіль, який належить засудженому. Вирок у частині вирішення цивільного позову потерпілої особи про стягнення моральної шкоди скасовано, призначено в цій частині новий судовий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишено без змін.

У касаційній скарзі потерпілі просили судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, аргументуючи це тим, що дії засудженого мали б бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України. Крім того, потерпілі вказували на те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні скарги їх представника на дії та рішення слідчого і прокурора у зв`язку з необґрунтованою зміною підозри з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України та зазначали про наявність підстав, за яких, на їхню думку, головуючий суддя мав заявити собі самовідвід. Потерпілі посилалися на ухвалення вироку незаконним складом суду, мотивуючи тим, що заявлений ними відвід головуючого судді розглядала суддя, яку перед тим у цій же справі було відведено.

Представник засудженого в касаційній скарзі просив судові рішення щодо його підзахисного скасувати й закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення. Він указував на те, що засуджений не мав умислу на позбавлення життя іншої особи, зазначаючи, що його підзахисний діяв у стані необхідної оборони, що, відповідно до ст. 36 КК України, виключає кримінальну відповідальність.

Мотиви Верховного Суду

Приймаючи рішення, судді Першої судової палати Касаційного кримінального суду посилалися на статтю 21 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, судовий розгляд здійснювався суддею Ємільчинського районного суду Житомирської області Прищепою Т.П.

У ході судового розгляду представник потерпілих заявив відвід судді Прищепі Т.П.

Ухвалою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 02.03.2017 заяву про відвід задоволено, а кримінальне провадження передано на розгляд іншому судді. Підставою для задоволення відводу в цій ухвалі було зазначено п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, оскільки викладені в заяві про відвід обставини викликали сумніви у неупередженості.

Після визначення в порядку ст. 35 КПК головуючого судді у цьому кримінальному провадженні судовий розгляд здійснював суддя Дармограй І.І., котрий заявив самовідвід, а потім автоматизованою системою документообігу суду було визначено головуючим суддю Гресько В.А.

Під час підготовчого судового засідання потерпілий заявив відвід судді Греську В.А.

Згідно з ухвалою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 20.04. 2017, відвід розглядала суддя Прищепа Т.П., яку було відведено в цьому кримінальному провадженні у зв`язку з наявністю обставин, які викликали сумнів у її неупередженості. За наслідками розгляду в задоволенні заяви потерпілого про відвід головуючому судді Греська В.А. відмовлено.

Вирок Ємільчинського районного суду Житомирської області від 12.10.2017  ухвалено головуючим суддею Гресько В.А.

Верховний Суд зазначає, що безсторонність (неупередженість) суду має визначатися згідно з:

  • суб`єктивним критерієм — при врахуванні особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі;
  • об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Як вказує Суд у мотивувальній частині рішення: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій)».

Прийняте рішення

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не було забезпечено достатніх гарантій виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності, оскільки питання про відвід головуючого судді Греська В.А., який ухвалив вирок, вирішувалося суддею Прищепою Т.П., котра, виходячи з приписів п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, не мала права брати участі у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду вирішила, що вирок Ємільчинського районного суду Житомирської області від 12 жовтня 2017 року ухвалено незаконним складом суду.

Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Telegram канал Sud.ua
Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Павло Григорович
    Павло Григорович
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва