Раді пропонують змінити процедуру обрання ректорів

До Верховної Ради внесли три законопроекти № 4489 (автор Любов Шпак), № 4489-1 (серед авторів Сергій Бабак, Мар’яна Безугла та інші), № 4489-2 (серед авторів Олексій Мовчан, Володимир В’ятрович та інші) «Про внесення змін до статті 42 Закону України «Про вищу освіту» щодо удосконалення процедури виборів керівника закладу вищої освіти».

Новації

Автори пропонують внести зміни до Закону «Про вищу освіту» у частині, що стосується процедури обрання ректорів закладів вищої освіти (ЗВО), а саме:

Якщо у виборах брали участь два і більше кандидати і жоден з них не набрав більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, організаційний комітет приймає рішення про проведення другого туру виборів, який проводиться на сьомий день з дня проведення першого туру. У разі коли дата другого туру виборів припадає на святковий (неробочий) день, вибори проводяться у наступний після святкового (неробочого) дня робочий день. До бюлетенів для голосування включаються два кандидати, які в першому турі набрали найбільшу кількість голосів. У разі коли за результатами першого туру виборів на другому місці (за кількістю набраних голосів) опинилися два і більше кандидатів з однаковою кількістю голосів, між ними проводиться міжтурове голосування для відбору кандидата, який братиме участь у другому турі виборів. Порядок проведення міжтурового голосування визначається організаційним комітетом.

Другий тур вважається таким, що відбувся, якщо участь у ньому взяли більше 50 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах.

У другому турі переможцем виборів вважається кандидат, який одержав на виборах більше 50 відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні (на даний момент таким визнається той, хто отримав понад 50% голосів виборців, які можуть голосувати).

На думку Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) кращим із законопроектів є № 4489-1.  У ньому, зокрема, також пропонується передбачити, що «у разі якщо обрана за конкурсом особа (кандидатура) не пройшла спеціальну перевірку, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) протягом тижня після закінчення спеціальної перевірки оголошують новий конкурс на заміщення посади керівника закладу вищої освіти» (новий абз. 14 ч. 3 ст. 42 Закону).

На думку експертів, відповідні положення потребують уточнення, з огляду на те, що ст. 42 Закону, куди пропонується внести зміни визначає особливості порядку обрання та призначення керівника закладу вищої освіти незалежно від форми власності та підпорядкування. Разом з тим, відповідно до положень антикорупційного законодавства, процедура проходження спеціальної перевірки розповсюджується не на всіх обраних керівників закладів вищої освіти.

Так, згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» спеціальна перевірка проводиться стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство). При цьому, виходячи зі змісту примітки до ст. 56 цього Закону, керівники закладів вищої освіти будь-якої форми власності не відносяться до категорії посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Що ж стосується посад із підвищеним корупційним ризиком, то відповідно до п. 4 Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, до них відносяться посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами.

Тобто обрані керівники приватних закладів вищої освіти не підлягають спеціальній перевірці.

Крім того, експерти звертають увагу, що базовим законодавчим актом, яким врегульовуються питання проведення спеціальної перевірки (у тому числі, щодо суб’єктів, які підлягають такій перевірці) є Закон України «Про запобігання корупції». З огляду на це, на їхню думку, внесення відповідних змін виключно до законодавства про вищу освіту є юридично некоректним. У випадку наявності об’єктивних чинників, які обумовлюють розширення або звуження переліку осіб, які підлягають спеціальній перевірці, відповідного законодавчого втручання, у першу чергу, мають зазнавати норми Закону України «Про запобігання корупції». Втім, у законопроекті відповідні пропозиції відсутні. Отже, у випадку прийняття законопроекту у пропонованій редакції може скластися ситуація, за якої взагалі унеможливиться призначення керівників приватних закладів вищої освіти, оскільки у чинному антикорупційному законодавстві відсутні як підстави, так і порядок проведення спеціальної перевірки такої категорії осіб.

Тому за результатами розгляду в першому читанні ГНЕУ рекомендувала законопроект № 4489-1 прийняти за основу з урахуванням висловлених зауважень.

В альтернативному законопроекті № 4489-2 пропонується передбачити, що з особою, яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які взяли участь у виборах, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) укладає контракт строком на п’ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання. Таким чином, пропонується значно спростити процедуру обрання керівника закладу вищої освіти, оминувши етап проведення другого туру таких виборів, який на сьогоднішній день передбачений у п.п. 50, 50¹.

На думку ГНЕУ, з однієї сторони, запровадження «однотурових» виборів значно прискорить процедуру обрання керівника закладу вищої освіти. Разом з тим, у разі низької явки осіб, які мають право брати участь у виборах, що може виникнути з об’єктивних причин (карантинні обмеження, відрядження, канікули тощо), керівником закладу вищої освіти може стати особа, яка не матиме підтримки більшості наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладу вищої освіти або здобувачів вищої освіти, що, у свою чергу, не сприятиме належному та стабільному функціонуванню таких закладів вищої освіти. Тому при запровадженні запропонованої новели доцільно було б визначити необхідну мінімальну кількість осіб, які при цьому повинні взяти участь у процедурі виборів.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка не змогли обрати ректора. Вибори визнано такими, що не відбулися, бо жоден з кандидатів не набрав 50% +1 голос від загальної кількості виборців. При цьому явка була меншою, ніж у першому турі і склала близько 63%.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.