Реорганізація чи ліквідація: КАС ВС розбирався, що ж Мін’юст зробив із власними теруправліннями

08:20, 26 апреля 2021
Мін’юст наполягав, що ним ліквідовані головні територіальні управління, проте Верховний Суд дійшов іншого висновку.
Реорганізація чи ліквідація: КАС ВС розбирався, що ж Мін’юст зробив із власними теруправліннями
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 440/395/20 визнав, що Міністерство юстиції не ліквідувало територіальні управління, а реорганізувало їх, оскільки фактично відбулося не припинення державою виконання функцій ліквідованого органу, а покладання виконання його функцій на інший новостворений орган.

Тому мала місце не ліквідація, а реорганізація органів юстиції зі створенням нових міжрегіональних управлінь юстиції, що передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Як вбачалося з касаційної скарги, Міністерство юстиції України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що на підставі наказу №3173/5 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» мала місце реорганізація Головного територіального управління юстиції у Полтавській області в Північно-Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Надаючи оцінку вказаним доводам касаційної скарги, КАС ВС звернув увагу на таке.

Ліквідація юридичної особи публічного права, на відміну від ліквідації юридичних осіб приватного права, має певні особливості, що обумовлені відмінностями в їхньому правовому статусі.

Зокрема, особливістю ліквідації державного органу як юридичної особи публічного права є те, що одночасно з його ліквідацією припиняється й реалізація державою функцій, покладених на цей орган.

Ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою.

У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їхньої передачі іншим органам виконавчої влади.

Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім.

Таким чином, для вирішення питання про те, що саме мало місце - ліквідація юридичної особи публічного права чи її реорганізація, необхідно надати оцінку правовому акту, який став підставою ліквідації, зокрема на предмет того, чи припинено виконання функцій ліквідованого органу, чи покладено виконання цих функцій на інший державний орган виконавчої влади.

Якщо внаслідок ліквідації державного органу його функції були передані іншому чи новоутвореному державному органу, то в такому випадку має місце не ліквідація, а реорганізація державного органу.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року №870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 1 до нього.

Згідно з пунктом 2 постанови №870 вирішено утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до пункту 3 постанови №870 територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції; здійснення заходів, пов`язаних з ліквідацією територіальних органів згідно з пунктом 1 цієї постанови та утворенням міжрегіональних територіальних органів згідно з пунктом 2 цієї постанови, покладається на Міністерство юстиції; міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1, зокрема:

Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) - Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

Згідно із приписами пункту 3 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 23.06.2011 № 1707/5, основними завданнями Головного територіального управління юстиції є: реалізація державної правової політики, державної політики з питань банкрутства, у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, державної реєстрації статутів територіальних громад сіл, селищ, міст, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації; забезпечення реалізації державної політики у сферах організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб); внесення на розгляд Мін'юсту пропозицій щодо формування та реалізації політики у зазначених сферах; забезпечення роботи нотаріату; експертне забезпечення правосуддя; протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (щодо нотаріусів, адвокатів, адвокатських бюро та об'єднань, суб'єктів господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових відносин)); здійснення в межах повноважень міжнародно-правового співробітництва.

Наказом Міністерства юстиції України від 23.10.2019 року №3228/5 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України» внесені зміни до наказу Міністерства юстиції України від 23.09.2011 №1707/5 та затверджено зміни до Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом №1707/5 від 23.09.2011. Згідно із зазначеними змінами, серед іншого, у тексті Положення слова «Головне територіальне управління юстиції» в усіх відмінках і числах замінено словами «Міжрегіональне управління» у відповідних відмінках і числах.

Пунктом 3 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 23.06.2011 № 1707/5, визначено, що основними завданнями міжрегіонального управління є: реалізація державної правової політики, державної політики з питань банкрутства, у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, державної реєстрації статутів територіальних громад сіл, селищ, міст, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації; забезпечення реалізації державної політики у сферах організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб); внесення на розгляд Мін'юсту пропозицій щодо формування та реалізації політики у зазначених сферах; забезпечення роботи нотаріату; експертне забезпечення правосуддя; протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (щодо нотаріусів, адвокатів, адвокатських бюро та об'єднань, суб'єктів господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових відносин)); здійснення в межах повноважень міжнародно-правового співробітництва.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що наказом Міністерства юстиції України №4359/5 від 28.12.2019 "Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій" вирішено погодитись із пропозицією Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо можливості забезпечення здійснення ним повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за №759/1949, та іншими нормативно-правовими актами, з 28 грудня 2019 року. У зв'язку з цим Головному територіальному управлінню юстиції у Полтавській області, Головному територіальному управлінню юстиції у Сумській області, Головному територіальному управлінню юстиції у Чернігівській області припинити з 28 грудня 2019 року здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах.

Аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) має аналогічний правовий статус, що й Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області, продовжило виконання його функцій та є його правонаступником.

При цьому, не зважаючи на те, що компетенція новоствореного органу розповсюджується на територію кількох областей, на відміну від Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, про що зазначає у касаційній скарзі Міністерство юстиції України, завдання та функції, які виконує новостворений орган та які виконувало Головне територіальне управління юстиції, є аналогічними та визначені Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №1707/5 від 23.06.2011.

Ураховуючи зазначене, Суд уважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що у цьому випадку мала місце саме реорганізація, а не ліквідація юридичної особи публічного права.

Крім того, КАС ВС зазначив, що положеннями частини першої статті 87 Закону №889-VIII чітко визначено перелік підстав для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення.

При цьому пунктами 1 та 1-1 частини першої вказаної статті реорганізацію державного органу та його ліквідацію визначено як окремі самостійні підстави для припинення державної служби.

Частиною третьою статті 235 КЗпП України передбачено обов'язок органу, який розглядає трудовий спір, змінити формулювання причини звільнення у випадку визнання її неправильною чи такою, що не відповідає чинному законодавству, вказавши причину звільнення у точній відповідності до формулювання чинного законодавства та з посиланням на відповідний пункт статті закону.

Як установлено судами попередніх інстанцій та убачається з матеріалів справи, згідно з наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2019 №4360/к «Про звільнення» підставою для звільнення позивача з посади першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Полтавській області зазначено пункт 1-1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, тобто ліквідацію державного органу.

Отже, установивши, що фактичною підставою для звільнення позивача була реорганізація Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, а не його ліквідація, як юридичної особи публічного права, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зміни формулювання причини звільнення позивача, зазначеної в наказі про її звільнення.

Також у Верховному Суді вважають, що вимога обов'язкового подання до суду лише оригіналу довіреності не ґрунтується на законодавстві.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду