Верховний Суд висловився щодо курсової різниці

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 420/1329/19 та встановив, що курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

На обґрунтування позовних вимог посилався на безпідставність висновків відповідача про зниження позивачем податку на доходи фізичних осіб та військового збору від отриманого доходу у вигляді додаткового блага за 2015 рік, оскільки, згідно з пунктом 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 січня 2014  року. Тобто під оподаткування, як додаткове благо, підпадає лише сума основного боргу (тіла кредиту) прощена (анульована) із розрахунку помноження прощеної суми основного боргу на вищевказаний курс гривні до долара США.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою, апеляційним судом у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сума основного боргу (тіла кредиту), анульованого кредитором за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності, відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є додатковим благом, а тому підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, у зв`язку з чим визначення позивачу грошових зобов`язань по податку з доходів фізичних осіб та військовому збору узгоджується із вимогами законодавства.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість за кредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком проценти за користування кредитом не є доходом платника податків, а тому база оподаткування повинна визначатись лише з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування інших платежів.

Щодо іншого аспекту цієї справи, який полягає у передбаченому законодавством звільненні від сплати податку на доходи фізичних осіб додаткового блага платника податку у вигляді суми, прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, с ВС зазначив таке.

Законом України від 9 квітня 2015 року № 321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» (положення набрали чинності 7 травня 2015 року) передбачено, що підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» доповнено п.8, у відповідності з яким не вважається додатковим балом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом в іноземній валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року,  а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Також дія абзацу 1 цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися з 1 січня 2015 року.

Тобто курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

ВС зауважив, за встановлених у даній справі обставин анулювання (прощення) кредитором основної суми заборгованості за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 86 247,61 доларів США, що складала 2 008 520,89 грн, по кусу НБУ станом на 25 березня 2015, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що вказана сума, відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, є додатковим благом платника податку (позивача) та підлягає включенню до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2015 рік.

ВС залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що не є підтвердженням факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім’єю.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.