ВС висловився щодо відшкодування збитків за пошкоджений автомобіль внаслідок неналежного стану дороги

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 753/10817/16-ц та дійшов переконання, що обґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що саме внаслідок неналежного здійснення Службою автомобільних доріг у Житомирській області контролю за станом автомобільних доріг, які знаходяться на її балансі, нездійснення своєчасного ремонту автомобільної догори настала дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої постраждали позивачі.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач рухалася на власному автомобілі, разом з нею у автомобілі перебували її мати та дочка. Під час руху на ділянці автодороги Васьковичі-Шепетівка колесо автомобіля потрапило у вибоїну на дорозі, вона втратила керування, автомобіль з’їхав у кювет, зіткнувся з деревом та перевернувся. У результаті ДТП позивачі отримали різних ступенів тяжкості ушкодження.

Позивачі просили стягнути солідарно з відповідачів відшкодування за завдану їм моральну та майнову шкоду, посилаючись на те, що бездіяльність відповідачів під час утримання дорожнього покриття, невстановлення попереджувальних знаків про неякісний стан дороги призвели до ДТП.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Постановою Київського апеляційного суду рішення Дарницького районного суду міста Києва скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Житомирській області на користь особи_3 42118,60 грн відшкодування майнової шкоди та 200000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Житомирській області на користь особи_1 265678,14 грн відшкодування майнової шкоди та 100000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Зобов`язано ОСОБА_1 після відшкодування шкоди у зв`язку із пошкодженням автомобіля Nissan Micra, реєстраційний номер НОМЕР_1, передати його Службі автомобільних доріг у Житомирській області.

Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Житомирській області на користь доньки, в інтересах якої діє законний представник, 50000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмолено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ураховуючи вимоги справедливості, добросовісності та розумності, а також конкретні обставини справи, суд апеляційної інстанції вважав, що визначений у рішенні суду першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди є завищеним; на відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути з відповідача такі суми: на користь позивача - 100000,00 грн, дитини - 50000,00 грн, матері- 200000,00 грн.

Висновок Верховного Суду

Оцінюючи висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Служба автомобільних доріг у Житомирській області є належним позивачем у справі, Верховний Суд врахував, що саме до повноважень та обов`язків Служби автомобільних доріг у Житомирській області належить вибір підрядника, який на замовлення Служби буде здійснювати ремонт автомобільних доріг.

Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (стаття 849 ЦК України).

ВС наголосив, що згідно з частиною першою статті 850 ЦК України замовник зобов’язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

Зважаючи на наведене, саме Служба автомобільних доріг у Житомирській області зобов’язана була вчиняти всі необхідні дії задля забезпечення безпеки дорожнього руху автомобільними дорогами, які знаходяться на її балансі, у тому числі здійснювати контроль за виконаннями підрядником покладених на нього обов’язків своєчасно та належним чином.

Також ВС підкреслив, що невиконання чи неналежне виконання підрядником умов договору не звільняє замовника від відповідальності перед третіми особами, які не є стороною договору підряду.

У зв`язку з наведеним, Верховний Суд дійшов переконання, що обґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що саме внаслідок неналежного здійснення Службою автомобільних доріг у Житомирській області контролю за станом автомобільних доріг, які знаходяться на її балансі, нездійснення своєчасного ремонту автомобільної дороги настала дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої постраждали позивачі. Заявник під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не довів відсутність вини у його діях (бездіяльності) та відсутність причинно-наслідкового зв`язку між неналежним станом дорожнього покриття та дорожньо-транспортною пригодою.

Таким чином, необґрунтованими необхідно визнати і доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд встановив винну особу, бездіяльність якої призвела до настання дорожньо-транспортної пригоди, проте стягнення відшкодування моральної шкоди здійснив з іншої юридичної особи. У таких висновках Верховний Суд керується правилами статті 1172 ЦК України, відповідно до яких саме замовник несе відповідальність перед третіми особами за завдану їм шкоду.

Крім того, Верховний Суд не погодився з доводами Укравтодору про те, що до спірних правовідносин підлягає до застосування правило частини п`ятої статті 1187 ЦК України, оскільки відповідачами у справі, яка переглядається, не доведено, що саме внаслідок дій водія транспортного засобу як джерела підвищеної небезпеки їй самій та пасажирам автомобіля завдано майнової та моральної шкоди. Враховуючи наявність прямого безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною бездіяльністю відповідача та виникненням шкоди у пасажирів автомобіля, що потрапив у результаті неналежного стану дорожнього полотна у ДТП, саме на згадану Службу покладається обов`язок з відшкодування такої шкоди на користь пасажирів автомобіля, а не на його володільця, водія тощо. Судами не встановлено, що у настанні ДТП наявна вина водія автомобіля, зокрема, порушення правил дорожнього руху, перевищення швидкості руху, її недбалість або інші причини, викликані саме порушенням позивачем правил та умов експлуатації транспортного засобу, а так само, що її дії сприяли виникненню або збільшенню такої шкоди.

Отже, як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, настання дорожньо-транспортної пригоди зумовлено неналежним утриманням автомобільної дороги, нездійсненням ремонту автомобільної дороги. Автомобіль позивача був справним, водій не перебувала у стані алкогольного сп’яніння; судами не встановлено порушення водієм швидкісного режиму, а також іншого порушення Правил дорожнього руху.

Верховний Суд залишив постанову апеляційного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що має значення при вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.