В Раді суддів України порахували, скільки у 2022 році будуть отримувати працівники апаратів місцевих та апеляційних судів

Дискусії, якими повинні бути оклади працівників апаратів судів, тривають досить давно. Втім, до вирішення проблеми, існування якої визнано офіційно, поки ще далеко.

Як розповів «Судово-юридичній газеті» голова Ради суддів України Богдан Моніч, детальне вивчення ситуації показало, що реальна заробітна плата в апаратах судів досить часто не відповідає задекларованим сумам середньої зарплати, оскільки левова її частка роками складається із заохочувальних виплат та премій, які виплачуються незрозуміло як, кому та за які заслуги. Всі ці питання виникають кожного року, але знову і знову залишаються без відповідей.

«Навіть по судовій гілці влади ми з'ясували, що стосовно окремих розпорядників закладаються стимулюючі виплати в розмірі 80-90%, щодо окремих – 50%. А неодноразово заявлена позиція Мінфіну полягає в тому, що премії можуть плануватись в розмірі не більше 20% (річного фонду), решта стимулюючих виплат мають виплачуватися за рахунок економії фонду заробітної плати.

Коли плануються видатки державного бюджету, то говорять про якісь середні цифри, тому я їх теж спробував порахувати. Так от, при існуючій системі окладів працівників судової гілки влади, середній оклад у суді першої інстанції становить 7 тисяч 065 гривень, мінімальний – 4394 грн., максимальний – 12 215 грн., в суді апеляційної інстанції мінімальний - 4437 гривень, максимальний - 15 900 гривень, середній виходить 8638 грн.», – розповів виданню Богдан Моніч.

Тобто, як зазначив голова РСУ, з одного боку існуючі розміри посадових окладів не відповідають сучасним економічним реаліям, є надзвичайно низькими і не відповідають тому обсягу роботи, який виконують працівники апаратів судів, але з іншого боку, багато питань викликає розрив між найнижчим та найвищим посадовим окладом, який іноді різниться в 3-5 разів.

Неодноразово представники Національного агентства з питань державної служби (НАДС) заявляли про роботу над новими схемами посадових окладів і запевняли, що до 2022 року такі будуть розроблені.

У той же час до 15 вересня цього року проект закону про Державний бюджет на 2022 рік має бути внесений в парламент і наразі він готується таким чином, що практично всім розпорядникам бюджетних коштів "доведені стелі" тільки на рівні минулого бюджетного року.

«Це означає, що ті розпорядники, які в минулому році отримали фінансування на належному рівні, отримують його у тому самому обсязі. Як у приказці: "Хто жив, той живе», - зазначив Богдан Моніч.

Щодо судової гілки влади, то, за розрахунками, навіть для того, щоб забезпечити рівень оплати праці на рівні 20% премії, 30% інших стимулюючих виплат та виплату 2-х матеріальних допомог, наразі судам потрібно близько 1 млрд. 517,2 млн. грн.

«Виділення цих коштів дозволить забезпечити виплату у 2022 році таких середніх заробітних плат:

• працівник апарату суду першої інстанції – 13 тис. 786 грн. (наразі граничний обсяг  – 10 тис. 565);
• працівник апарату спеціалізованого суду – 15 тис. 667 грн. (наразі граничний обсяг  – 11 тис. 898);
• працівник апеляційного суду – 16 тис. 260 грн. (наразі граничний обсяг  – 12 тис. 277).

Тут варто звернути увагу, що мова йде про середню заробітну плату. А це означає, що один працівник апарату суду першої інстанції у 2022 році отримає її на рівні 8,5 тис. грн., а хтось на рівні 20 тис. грн. (якщо рахувати з 13 тис.)

У разі, якщо додаткові кошти виділені не будуть, ці суми складуть 6,2 тис. грн та 14 тис. відповідно.

Враховуючи, що у більшості випадків суми зарплати обкладаються податками в розмірі 19,5%, то реальна сума, яку отримають працівники апаратів на руки, складатиме від 6,7 тис грн. до 15,8 тис. грн.

А якщо Мінфін не збільшить бюджетні призначення, ці суми складуть від 4,8 до 11,6 тис. грн. відповідно.

І тут важливим є те, що це не означає, що працівник апарату суду отримає щомісяця відповідну суму на руки, а при виході у відпустку ще отримає дві матеріальні допомоги. Наведені розрахунки її вже враховують. Реальний обсяг заробітної плати буде ще меншим. Наприклад, середня цифра на руки в розмірі 6,7 тис. грн. насправді означає, що людина реально отримуватиме щомісяця 5,7 тис. грн., а при виході у відпустку їй виплатять додатково 11,4 тис. грн. "відпускних" (дві матеріальні допомоги).

Але щоб отримати хоча б ці кошти, необхідно ще понад 1,5 млрд грн. до тих граничних обсягів, які наразі доведені Мінфіном», - розповів Богдан Моніч.

Варто нагадати, що раніше з'їзд суддів України висловив своє бачення розміру посадового окладу працівника апарату суду, який мав становити не менше 30% посадового окладу судді. І це бачення виникло не просто так.

«Адже Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" частину першу статті 144 Закону "Про судоустрій і статус суддів" доповнено абзацом другим такого змісту: "При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, встановлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців".

Така ж норма була передбачена й Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд".

Насправді існуюча система оплати праці працівників бюджетної сфери, коли в окремих випадках стимулюючі виплати перевищують посадові оклади в декілька разів, має усі ознаки корупції.

Хочу нагадати, що коли у 2015 році був прийнятий новий Закон України "Про державну службу", його автори декларували, що він стане запорукою для створення умов прозорої діяльності державних органів та гідної оплати праці державних службовців на основі обґрунтованої моделі з мінімальним впливом суб’єктивізму та проходження служби виключно на основі особистих якостей та досягнень (заслуг)», – зазначив голова Ради суддів.

Нагадаємо, що Законом "Про державну службу" було запроваджено максимальний розмір фонду преміювання (20% відсотків від посадового окладу) та максимальний загальний розмір премій, якій може отримати державний службовець (30% річного фонду окладу).

Щоправда, цим же законом було скасоване законодавче регулювання мінімальних розмірів посадового окладу працівників апаратів судів (розділ XI "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону передбачав внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", зокрема шляхом виключення абзацу другого частини першої статті 147).

«Натомість подальше регулювання цього питання Урядом фактично нівелювало усі ідеї, закладені у цей законодавчий акт і сьогодні ми маємо непрозору систему нарахування заробітної плати в усіх без винятку органах державної влади та бюджетних установах. Ця система дозволяє нараховувати окремим працівникам значні кошти невідомо на підставі яких особистих якостей та досягнень.

Варто зазначити, що існуючі схеми оплати праці досить часто використовують різні розміри розрахункових величин, якісь коефіціенти, дають право керівникам на власний розсуд встановлювати надбавки різної величини у різному відсотковому співвідношенні. Відкривши відповідну постанову КМУ, необхідно витратити велику кількість часу, щоб зрозуміти, які реальні посадові оклади для тієї чи іншої категорії держслужби.

Я готовий цілком погодитися з позицією Мінфіну щодо планування фонду оплати праці (на рівні 20% від фонду окладів), але виключно після того, як схеми посадових окладів працівників органів системи правосуддя будуть приведені до економічно обґрунтованих та відповідатимуть тому обсягу роботи, яку виконують працівники апаратів судів з урахуванням конституційного обов'язку Держави по забезпеченню фінансування та створенню належних умов для функціонування судів та суддів.

В той же час, якщо планування видатків Державного бюджету на майбутні періоди зводитиметься лише до доведення граничних обсягів на рівні минулого року, то це проблему не вирішить, адже будь-яке збільшення посадових окладів потребуватиме додаткового фінансового ресурсу і цей фінансовий ресурс досить легко прорахувати», - зазначив Богдан Моніч.

Наразі РСУ має намір звернутись до НАДС щодо негайного перегляду схем посадових окладів працівників органів судової гілки влади.

Також РСУ отримає інформацію у інших державних органів про штатну/фактичну чисельність їх працівників, річні фонди оплати праці, які закладаються їм у законі про державний бюджет, а також про складові заробітної плати відповідних держслужбовців та працівників патронатних служб.

«Я сподіваюсь, що ця інформація буде надана усіма без винятку суб'єктами, адже судова гілка влада сьогодні цю інформацію не приховує, відверто про неї говорить, хоча і має фінансуватися згідно Конституції в першочерговому порядку, а не за залишковим принципом», - підкреслив Богдан Моніч.

Зі схемою посадових окладів органів системи правосуддя, більш детально можна ознайомитись у таблиці нижче.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.