В Україні стартував міжнародний проект, покликаний допомогти у реформі судочинства

За партнерства Асоціації адміністративних суддів України 16 липня відбулося представлення проекту «Судова влада і суспільство в Україні», який реалізується між Україною та Нідерландами та має сприяти у проведенні реформи судочинства.

«Сьогодні ми відзначаємо відкриття нового голландсько-українського проекту у судовій галузі, – зазначив директор проекту «Міжнародний Центр правового співробітництва» Ліно Брозіус. – Розпочинається новий проект програми Matra, що фінансується Нідерландами. Дозвольте мені скористатися цією нагодою, щоб нагадати нам всім обґрунтування, чому саме ми починаємо черговий голландський проект юридичної співпраці в Україні, країні, яка отримує підтримку від багатьох різних донорів у цій галузі. 

Я зводжу це до 3 моментів:
 1. Тому що голландці та українці мають дружні відносини, а друзі допомагають одне одному.
 2. Оскільки ми маємо історію судової співпраці, й обидві країни отримують від цього користь.
 3. Тому що ми в Нідерландах стикаємось або стикалися з проблемами, подібними до тих які наразі є в Україні.

У цьому новому проекті нідерландські та українські судді працюватимуть пліч-о-пліч, щоб вирішувати проблеми, з якими вони стикаються кожен день.
Ми - представники судової влади - є невід'ємною частиною суспільства, і наша робота - здійснення правосуддя - необхідна там, де люди живуть і працюють разом.  Ось про що цей проект - про суддівство і суспільство, про судову владу як частину суспільства».

Ліно Брозіус також висловив вдячність Наталії Блажівській, судді КАС ВС та віцепрезиденту Всеукраїнської Асоціації Адміністративних суддів, за її значний внесок у створення цього проекту.

Посол Королівства Нідерланди в Україні Йеннес де Мол у вітальній промові зауважив, що однією з головних складових цього проекту є обмін досвідом між суддями. Така співпраця, на його думку, прискорить позитивні зміни в Україні. Посол також висловив задоволення тим фактом, що Президент України Володимир Зеленський виступив з ініціативами реформи Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та вказав на важливості схвалення відповідних законодавчих актів.

Заступниця голови окружного суду Амстердама з питань міжнародного співробітництва та верховенства права, очільниця проекту Естер де Рой у своєму виступі назвала цей проект місточком між судовою владою і суспільством, оскільки «судді існують, аби служити суспільству».

Вона вказала, що основними принципами проекту є:

1. Робота професіоналів з професіоналами (українські судді будуть працювати з нідерландськими, аби вчитися один в одного і обмінюватися досвідом).
2. Суддівське самоврядування (як зробити так, щоб судова система працювала краще, як збільшити довіру до судів, як стати кращими самим суддям).
3. Інвестувати в людей, а не в щось на папері. В рамках проекту робота буде над практичними кроками, практичними змінами.
4. Усі зміни можуть бути досягнуті шляхом співпраці, завдяки спільній роботі. У судах будуть разом працювати судді, долучатися представники апаратів судів, також в рамках проекту всі будуть працювати в нерозривному зв’язку з громадянським суспільством.

Естер де Рой вказала, що необхідно бути передбачуваним в своїй роботі, аби було менше невпевненості для людей.

«Ясність процедур і передбачуваність збільшують довіру людей… На практиці необхідно розробити певні правила і настанови про те, як працюють суди, це доповнювати законами. У законі не можна описати кожну ситуацію, яка може трапитися, але люди мають знати, чого чекати в судах, коли принести докази, папери, коли суд задовольнить клопотання про перенесення засідання. Так буде більше правової впевненості, так суди зможуть краще виконувати свої повноваження», – сказала вона і вказала на важливість дотримання суддями доброчесності.

Естер де Рой також акцентувала на важливості комунікації з адвокатами, громадянами. При цьому має бути не просто комунікація, а і про що комунікувати.

За її словами, спочатку в рамках проекту будуть відвідані усі суди, які зголосилися брати участь, аби дослідити виклики, які стоять перед судами. Передбачається проведення круглих столів, де обговорюватимуть актуальні теми щодо комунікації, лідерства, командної роботи тощо.

Виконуючий обов’язки голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький у своєму виступі вказав, що відповідно до законодавства ВРП є основною інституцією, яка стоїть на засадах незалежності судової влади і має стояти на чолі її реформ.

Маловацький підкреслив важливість кращих європейських практик, особливо тих, які належать до континентальної системи права, до якої понад 200 років належить Україна, у питанні подальшого розвитку судової влади в Україні. При цьому у своєму виступі він наголосив, що за останні 5 років в Україні відбулися великі зміни у судовій системі: створено Верховний Суд із залученням громадських організацій, антикорупційний, спеціалізований суди.

«Не завжди зміна законодавства є реформою, інколи недолугі зміни законодавства без заслуховування точки зору судової влади призводять до деструктивних наслідків і відкидають систему з точки зору її функціонування на роки назад», - відзначив  Олексій Маловацький.

Серед проблем, які є на сьогодні в суддівській системі,  він назвав створення ВККС. На його думку, зміни законодавства, які призвели до зупинки діяльності ВККС призвели до того, що на сьогодні 2000 осіб, не пройшли кваліфікаційні оцінювання, зупинені конкурси добору в судді. Також з’явилися суди, де немає суддів, тобто не здійснюється правосуддя.

Великим викликом для суддів є невирішення проблеми фінансування: в бюджетній декларації, яку нещодавно схвалив парламент, фінансування судової влади зменшено навіть у порівнянні з теперішнім роком. А це, на думку, Маловацького, ставить під загрозу роботу апаратів і самих суддів.

Також він вказав на необхідність врегулювати рівень навантаження: проходження справ, спрощення процесів.

Серед здобутків Маловацький вказав на важливості схвалення рішення про електронний суд. Це дозволить брати участь у судових засіданнях онлайн, що є актуальним у контексті пандемії, яка триває у світі.

На завершення виступі, Маловацький вказав на необхідності покращення умов праці й кар’єрного зростання, аби в суддівську професію приходили кращі з кращих.

Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук зазначив, що даний проект є корисним, тому що його метою є покращення судового процесу, а саме – правил і процедур, а тому цікавим є досвід нідерландських суддів.

Також він висловив думку, що процесуальне українське законодавство є занадто зарегульованим. Відтак важливим є реалізація доступу до правосуддя.

Голова Ради суддів України, суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду Богдан Моніч вказав на важливість посилення органів суддівського самоврядування: Ради суддів, зборів суддів у самостійному вирішенні всіх питань, що стосуються їх внутрішньої діяльності. Він також висловив сподівання, що проект посилить роль суддів-спікерів. Не менш важливою частиною мети проекту, на яку вказав Моніч, є поширення інформації про діяльність суддів серед громадян, які зараз отримають таку інформацію зі ЗМІ, а вона переважно негативна.

Президент Асоціації адміністративних суддів України, голова Вищого адміністративного суду України у 2004-2011 роках, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Пасенюк у своєму виступі наголосив, що останні 15 років формується рівень недовіри до судової влади та окремих суддів.

«Піддаються безпідставній критиці рішення судів деякими зацікавленими політиками і олігархами. На мою думку, це робиться, аби відволікти народ України від соціально-економічних проблем і поставити суддівську систему і суддів у залежність від цих політиків і олігархів. Але це формує викривлене уявлення громадян про судову систему», – сказав він і висловив сподівання, що в ході проекту вдасться цю проблему вирішити. Також Олександр Пасенюк вказав, що з 2014 року багато суддів скористалися правом на відставку, і це набуло «лавинного характеру», що негативно вдарило по кадровому забезпеченні суддівського корпусу.

Суддя КАС ВС, віцепрезидент Всеукраїнської Асоціації Адміністративних суддів, експерт проекту Наталія Блажівська у своїй промові зосередилась на важливості проекту в контексті реформи правосуддя в Україні та зазначила:

«Я добре пам’ятаю свою участь у програмі MATRA в Гаазі багато років тому і вдячна, що Нідерланди надали мені, тоді ще судді першої інстанції, унікальну можливість навчатися, отримувати нові знання та досвід, а потім сприяти розвитку судової влади та верховенства права в Україні. Зараз я тут, як віцепрезидент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, щоб підтримати та сприяти успіху цього довгострокового проекту, підтриманого урядом Нідерландів, та поділитися своїми знаннями і досвідом. Україна знову стикається з  викликами в судовій реформі, і я щиро сподіваюся, що цей проект (насправді унікальний, оскільки це перший довгостроковий проект у формі діалогу, який проводиться професійними суддями для професійних суддів) стане особливим ефективним форумом для обміну ідеями, отримання нових знань та зробить внесок не лише у розвиток верховенства права в Україні загалом, але передусім буде зосереджуватись  на побудові фундаментального мосту належного спілкування між судами та суспільством. Наразі маємо середовище з відсутністю чіткого та ефективного спілкування між судами та суспільством. Суди та судді не мають рівного доступу до ресурсів засобів масової інформації, щоб відповісти на численні повідомлення ЗМІ від різних політиків та окремих неурядових організацій, які критикують діяльність судів зневажливими повідомленнями, але без чітких фактів, які були б аргументовані професійно. Маємо багато питань, пов’язаних із судовою владою, якими зумисно маніпулюють і фактично так нав’язують негативне  сприйняття судової влади  українському суспільству. Я щиро вірю, що наш проект, який, ще раз підкреслю, реалізується професійними суддями, змінить це і сприятиме створенню нових відносин та комунікацій між судами та суспільством. Проект буде місцем для обміну професійним досвідом між суддями наших країн. Наші  колеги з Нідерландів отримають можливість самостійно оцінити різні судові проблеми в Україні. Ми будемо разом, виходячи з досвіду наших країн, шукати шляхи їх подолання».

Наталія Блажівська висловила сподівання, що цей професійний діалог буде, безумовно, плідним для обох країн. На завершення вона подякувала пані Естер де Рой та Ліно Брозіусу за їх багаторічний досвід сприяння українським суддям на шляху реформ та зауважила, що всі ті проблемні питання, на які звернув увагу сьогодні виконуючий обов’язки голови Вищої ради правосуддя О. Маловацький, безумовно, будуть у фокусі проекту.

Також під час представлення проекту виступили заступник голови Одеського апеляційного суду, представник проекту «Запровадження правил організації ефективного судочинства» Андрій Дрішлюк, а також представники судів - учасників проекту. Зокрема  голови Північного апеляційного господарського суду Олег Хрипун, Обухівського районного суду Київської області Максим Кравченко, Сьомого апеляційного адміністративного суду Віталій Кузьмишин та Деснянського районного суду міста Києва Роман Вінтоняк, які вказали на важливість реформування судової гілки влади та виловили сподівання, що цей проект допоможе у цьому.

Неспростовним залишається той факт, що розбудова правової держави можлива лише за незалежної, якісної та доступної судової влади, яка здатна виступати безстороннім арбітром у взаєминах між державою та громадянським суспільством, врегульовувати суперечки, які виникають у самому громадянському суспільстві з приводу будь-яких порушень прав і свобод людини і громадянина. Тому саме завдяки незалежній та відкритій судовій владі здійснюється становлення та розвиток демократії, зауважив у своєму виступі голова Сьомого апеляційного адміністративного суду Віталій Кузьмишин.

Голова Північного апеляційного господарського суду О. Хрипун наголосив, що високий рівень взаємовідносин між судовою владою і суспільством забезпечується як безпосередньо якістю відправлення правосуддя, так і належною організацією роботи судів. 

На жаль, наразі склалася критична ситуація з недофінансуванням судів, у зв’язку з чим звільняються високопрофесійні кадри. Є неприпустимим, зважаючи на чималий судовий збір, який сплачений до бюджету учасниками процесу, щоб через брак коштів припинялась відправка судових рішень. За розгляд апеляційних скарг лише нашим судом до бюджету за І півріччя  сплачено більш 110 млн.грн. 

Довіра суспільства, в першу чергу, це довіра людей, які звертаються за судовим захистом. Для забезпечення більш дієвого доступу до правосуддя вбачається необхідним: 

- спростити процесуальні правила, які на сьогодні є занадто формалізованими; 

- на законодавчому рівні закріпити незмінність судової практики, що гарантувало б суспільству передбачуваність судових рішень; 

- організувати належне інформаційне супроводження судових процесів із застосування сучасних засобів комунікацій; 

- законодавчо передбачити достатнє фінансування правосуддя та неухильно дотримуватись цих вимог.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.