Коли у діях обвинуваченого відсутній склад необережного вбивства

У діях обвинуваченого відсутній склад необережного вбивства, якщо смерть особи не перебуває у причинному зв’язку з тілесними ушкодженнями, спричиненими обвинуваченим. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, розглянувши справу №333/4463/16-к.

Обставини справи

Обвинувачений 25 травня 2016 року в період з 18 до 20 годин за місцем свого проживання під час вживання алкогольних напоїв на ґрунті особистих неприязних відносин завдав удару кулаком в ділянку грудної клітини іншій особі. У відповідь той теж кілька разів ударив по голові та тулубу, заподіявши тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Надалі обвинувачений, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, один раз ударив чоловіка в голову і один раз у губи, що супроводжувались кровотечею, а також два рази влучив ногою в обличчя та живіт.

Після нанесених ударів він допоміг потерпілому піднятися. Однак останній, знаходячись в коридорі, впав та вдарився переніссям об виступ на підлозі, в результаті чого утворилося ушкодження в ділянці носу, яке супроводжувалося кровотечею.

Після цього він ще кілька разів упав, вдарившись головою, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження.

Таким чином, обвинувачений, не передбачаючи можливості настання тяжких наслідків у вигляді спричинення смерті іншій особі, хоча повинен був і міг їх передбачити, враховуючи фізіологічний стан потерпілого, який був пов`язаний із сильним алкогольним сп`янінням та загрозою захлинання кров`ю через сильну кровотечу, умисно наніс йому удари кулаками в обличчя та ногою в ділянку скули, що супроводжувалося кровотечею, тобто в тому числі своїми умисними діями заподіяв відкриту черепно-лицьову та внутрішньочерепну травму. Внаслідок отримання зазначених травм потерпілий, лежачи в положенні тіла горілиць, через аспірацію крові в дихальні шляхи та ускладнення розвитку механічної асфіксії, помер.

За вироком Комунарського районного суду Запоріжжя від 11 травня 2019 року чоловіка визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК, та виправдано його. Запорізький апеляційний суд залишив без зміни вирок місцевого суду.

У касаційній скарзі прокурор просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначив, що ухвала не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки не містить відповідей на доводи апеляційної скарги стосовно того, що докази у кримінальному провадженні доводять винуватість чоловіка; кровотеча у потерпілого утворилася, у тому числі, від ударів обвинуваченого, тобто між його діями та наслідками у вигляді смерті потерпілого є причинно-наслідковий зв`язок; суд дав невірну оцінку висновку експерта щодо причин смерті; висновки суду є суперечливими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Позиція ККС: залишено без зміни вказані судові рішення.

Обґрунтування позиції ККС: суд апеляційної інстанції погодився з оцінкою місцевого суду, зокрема, з таким доказом, як висновок судово-медичної експертизи (СМЕ), згідно з якою на тілі потерпілого виявлені численні тілесні ушкодження. При цьому відкрита черепно-лицьова травма має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, проте перебуває у випадковому причинному зв’язку зі смертю. Інші тілесні ушкодження у причинному зв’язку зі смертю не перебувають. За висновком експерта, безпосередньою причиною смерті потерпілого стала відкрита черепно-лицьова травма з відкритим переломом кісток та хрящів носу, крововиливами під м’які оболонки головного мозку, які викликали механічну асфіксію внаслідок аспірації крові в дихальні шляхи. Зазначений висновок експерт підтвердив і в суді, а також пояснив, що причиною смерті стала механічна асфіксія внаслідок потрапляння крові в дихальні шляхи, що сталася через перелам кісток носа.

Суд вказав, що місцевий суд, дослідивши обставини справи повно та всебічно, дійшов висновку, що тілесні ушкодження у потерпілого виникли як від дій обвинуваченого, так і внаслідок падінь. У судовому засіданні було чітко встановлено, що після нанесення ударів обвинуваченим, які викликали кровотечу зі слизової оболонки губ та носа, потерпілий вмився, зупинив кров та продовжував випивати, а лише приблизно через 30-40 хв. після бійки він вийшов з кухні та впав, від чого у нього утворилося ушкодження в ділянці носа, яке супроводжувалося кровотечею, внаслідок якої кров потрапила в дихальні шляхи, що й стало причиною смерті.

У суді першої інстанції було чітко розмежовано тілесні ушкодження, отримані потерпілим від ударів, та від падіння, а також із достатньою повнотою встановлено відсутність причинного зв’язку між діями обвинуваченого та настанням смерті потерпілого, тобто відсутність об’єктивної сторони складу злочину. З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції, який зазначив, що сукупність усіх досліджених доказів у більшій мірі свідчила про ймовірність версії сторони захисту, що у свою чергу вказує на розумні сумніви у версії сторони обвинувачення. Суд вказав, що в апеляційній скарзі доводи, які спростовували б ці сумніви, не наведені.

Тому ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року залишено без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.