Коли виникає обов’язок зі сплати земельного податку: позиція Верховного Суду

У разі набуття права власності на нерухоме майно, що розміщене на землі, та неоформлення права користування на таку земельну ділянку обов’язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що розміщене на цій землі. При цьому землекористувач має сплачувати плату за землю за фактичний період використання землі у поточному році.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 808/2684/15.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що товариство звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення грошового зобов’язання з орендної плати за землю в сумі 398238,52 грн за основним платежем та в сумі 99899,63 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.  

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не має обов`язку сплачувати орендну плату за землю, починаючи з 21.12.2012, оскільки у зв`язку з відчуженням об`єктів нерухомого майна, розташованих на орендованій земельній ділянці комунальної власності, припинилося право користування цією земельною ділянкою та, відповідно, таке право виникло у нового власника нерухомого майна. В цей же день позивач звернувся до міської ради (орендодавця) з листом, в якому просило припинити право користування земельною ділянкою.

Суд першої інстанції позов задовольнив повністю. Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції.

Висновок Верховного Суду

Розглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, який зобов’язаний сплачувати орендну плату за земельну ділянку, що перебуває у його користуванні на підставі договору оренди. Обов’язок сплачувати орендну плату виникає у землекористувача з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Водночас набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставами припинення права користування земельною ділянкою. У цілях оподаткування у власника будівлі, споруди (їх частини) з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно виникає обов`язок зі сплати податку за землю, на якій розташовані такі будівлі, споруди (їх частини). Якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, однак обов`язок зі сплати орендної плати виникне тільки на підставі укладеного договору оренди землі.

Отже, у разі набуття права власності на нерухоме майно, що розміщене на землі, та неоформлення права користування на таку земельну ділянку обов’язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що розміщене на цій землі, адже якщо особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до неї як набувача переходить право користування земельною ділянкою.  При цьому землекористувач має сплачувати плату за землю за фактичний період використання землі у поточному році.

Зважаючи на установлену судами попередніх інстанцій обставину, що з 21.12.2012 у позивача припинилося право власності на нерухоме майно - будівлі та споруди, розміщене на земельній ділянці, що перебувала у користуванні, то з цієї дати фактичне користування цією земельною ділянкою також припинилося. Обов`язок зі сплати податку на землю, на якій розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), виник у власника  будівлі, споруди з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

ВС підкреслив, що висновки судів попередніх інстанцій про протиправність визначення позивачу за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням грошового зобов`язання з орендної плати за землю за 2013 рік та 9 місяців 2014 року є правильними. З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції відхилив доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, про те, що позивач у зазначені періоди був платником орендної плати за землю через відсутність зареєстрованого права власності або права користування земельною ділянкою за набувачем нерухомо майна.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про порушення права особи на захист: Верховний Суд вказав на важливий аспект.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.