Визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням: позиція ВС

Особа, яка на законних підставах вселилася в жиле приміщення як член сім’ї наймача та зареєстрована у ньому, набула рівного права із наймачем на користування жилим приміщенням, несе тягар його утримання, така особа має право на звернення до суду за захистом своїх прав, зокрема і з позовом про визнання іншої особи (зокрема й наймача) такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі  № 200/17337/17.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Свої вимоги   мотивувала тим, що згідно з ордером вона та її чоловік отримали у користування житлову площу у розмірі 11,5 кв. м у кімнаті. Починаючи з грудня 2016 року, у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, відповідач, зібравши свої особисті речі, виїхав із вказаної кімнати у невідомому напрямку. Зазначала, що вона єдина, хто фактично проживає у кімнаті, сплачує комунальні платежі.

Позивач також вказувала, що перебування відповідача протягом тривалого часу на реєстраційному обліку в кімнаті завдає збитків, оскільки нарахування платежів за певні комунальні послуги здійснюється з розрахунку кількості зареєстрованих осіб.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив: у відповідності до статті 64 Житлового кодексу Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члені сім’ї несуть солідарну з наймачем відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть спільне з ним господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім’ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обв’язки, як наймач та члені його сім’ї.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

ВС підкреслив: аналіз приведених норм закону свідчить про те, що право користування жилим приміщенням нарівні з наймачем виникає у тих осіб, які вселилися в якості членів сім`ї наймача в установленому законом порядку.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).

Так, звертаючись до суду з цим позовом, як на підставу позовних вимог позивач посилалася на те, що її чоловік, як наймач, та вона, як член його сім`ї, отримали у користування житлову площу в кімнаті гуртожитку. У зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин відповідач виїхав із вказаної кімнати.

Позивачка наголошувала на тому, що вона зареєстрована у спірній кімнаті, сама проживала у спірному житлі, несла тягар його повного утримання, сплачувала комунальні послуги, а відповідач не проживав у спірному житлі більше 10 місяців, витрати на утримання житла не ніс, втратив інтерес до жила, а тому є підстави вважати його таким, що втратив право користування житлом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що позивачка не наділена правом на звернення до суду із цим позовом, апеляційний суд не звернув уваги на те, що позивачка є членом сім`ї наймача, особою, яка правомірно користується кімнатою у гуртожитку, та наголошувала на порушенні її прав й наявності передбачених законом підстав для визнання колишнього чоловіка (наймача) таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Із урахуванням положень статті 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України, статей 64, 65, 71, 72 ЖК Української РСР, враховуючи те, що особа, яка на законних підставах вселилися в жиле приміщення як член сім`ї наймача та зареєстрована у ньому, набула рівного права із наймачем на користування жилим приміщенням, несе тягар його утримання, така особа має право на звернення до суду за захистом своїх прав, зокрема і з позовом про визнання іншої особи (зокрема й наймача) такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи є кошти на депозитному рахунку спільною сумісною власністю подружжя.

Підписуйтесь на наш telegram-канал  t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.