Порушення етичних норм у рекламі: позиція Верховного Суду

У справі № 480/85/19 було встановлено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області при здійсненні контролю за дотриманням порядку розповсюдження реклами та вимог виявило рекламу магазину із зображенням оголеного чоловічого тіла.

Відповідно вбачалося, що це є «порушенням етичних, гуманістичних, моральних норм, нехтування правилами пристойності згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про рекламу"».

Також вказана реклама «порушує добросовісну маркетингову практику, якщо зображує тіло (його чистини) як прикрасу чи сексуальний об`єкт, що не має прямого зв`язку із рекламованим продуктом та прямих асоціацій зі споживанням рекламованого продукту, товару, що є порушенням ч. 1 ст. 8 Закону України "Про рекламу"».

ГУ ДПСС оштрафувало цей магазин, тож у судах сторони почали оскаржувати і цей штраф, і рішення судів. Так справа дійшла до Верховного Суду.

У той же час судом встановлено, що рішення ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області прийняті на підставі висновку громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу», згідно з яким реклама лінії одягу є дискримінаційною.

Однак  не  було надано доказів на підтвердження повноважень Української Асоціації Маркетингу на проведення відповідних експертиз. Тож цей висновок не був прийнятий апеляційним судом до уваги.

Зазначається, що у своїх рішеннях про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу ГУ ДПСС Сумської області мало на увазі не поняття оголеного чоловічого тіла.  Тобто оголений чоловік рекламує жіночий одяг, а отже, зображення не має ніякого відношення до рекламованого продукту, а є тільки сексуальною прикрасою.

З цих міркувань зображення оголеного чоловічого тіла в рекламі жіночого одягу є об`єктивно невиправданим, не може сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо такого товару.

А також зображення чоловічого тіла повністю оголене, то воно фактично має еротичний характер, а тому повинно розміщуватись відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про захист суспільної моралі» у спеціально визначених ЗМІ.

Верховний Суд зазначає, що однією з основних засад, на яких ґрунтується функціонування ринку реклами в Україні, є те, що реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності (ч. 3 ст. 7 Закону України «Про рекламу»).

Продукція еротичного характеру: позиція ВС

Зазначається, що  «продукцією еротичного характеру» вважаються будь-які матеріальні об`єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, що містять інформацію еротичного характеру, має за мету досягнення естетичного ефекту, зорієнтована на доросле населення і не збуджує в аудиторії нижчі інстинкти, не є образливою.

Також ВС враховує, що протягом останніх десятиліть у суспільстві змінювалися традиції, культурні цінності, які формують суспільну мораль.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення оскаржених судових рішень, а аргументи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.

Тож суд погодився з постановою Другого апеляційного адміністративного суду щодо скасування штрафу магазину через недотримання вимог законодавства щодо змісту реклами відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу».

Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, яку позицію мав Верховний Суд у справі стосовно звільненої виховательки через поширене у мережі фото у купальнику.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.