Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи (далі також – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – також ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Суть цієї справи полягає у тому, що особа, яка є громадянином України та якій з 1998 року було призначено пенсію за віком, виїхала на постійне місце проживання до держави Ізраїль. Судовим рішенням, яке набрало законної сили, було зобов’язано ГУ ПФУ в Рівненській області повторно, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, розглянути заяву позивача про поновлення раніше призначеної пенсії та у встановлений законодавством строк прийняти відповідне рішення по суті порушеного заявником питання. Проте таке рішення не було виконано, а тому позивач через свого представника за довіреністю звернувся до відповідача із відповідною заявою про поновлення та виплату раніше призначеної пенсії. Листом ГУ ПФУ в Рівненській області було відмовлено у поновленні виплати пенсії. Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулася із позовом до суду.
Судами першої та апеляційної інстанцій позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ПФУ в Рівненській області про відмову у поновленні пенсії та зобов`язано відповідача поновити виплату пенсії відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та здійснити виплату відповідної пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач, проживаючи в Ізраїлі як громадянин України, має такі ж самі конституційні права як і інші громадяни України, оскільки Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.
Однак у частині позовних вимог про зобов`язання відповідача при проведенні поновлення виплати пенсії позивачу здійснювати виплату пенсії з врахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав їх передчасними.
Верховний Суд не повністю погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій, касаційну скаргу позивача задовольнив частково, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував у частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання поновити виплату пенсії позивачу з проведенням компенсації втрати частини доходу та у вказаній частині ухвалив нове рішення, яким зобов`язав ГУ ПФУ в Рівненській області поновити виплату пенсії особі відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та здійснити нарахування і виплату відповідної пенсії з проведенням компенсації втрати частини доходу. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду виходила з того, що згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з урахуванням внесених змін згідно із Законом № 911-VIII від 24 грудня 2015 року - 103 відсотки). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому при підвищенні грошового доходу (пенсії) позивача необхідно керуватись нормами статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та зразком нарахування індексу споживчих цін для проведення індексації, приведеному у Додатку № 1 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, згідно з яким не проводиться індексація в місяці, в якому здійснено підвищення грошових доходів громадян.
На підставі аналізу вищенаведених правових норм, колегія суддів погодилась з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача здійснювати виплату пенсії з врахуванням індексації є передчасними та не можуть бути задоволені.
Водночас Суд зазначив, що частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
У свою чергу, відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з частиною першою-другою статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), сума індексації грошових доходів громадян.
На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку про те, що особі, якій виплату пенсії не проведено з вини держави в особі її компетентних органів, поновлення такої виплати має проводитися без обмеження будь-яким строком та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас, питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 101% (в редакції з 1 січня 2016 року - 103%), у взаємозв`язку з розміром пенсії, що має виплачуватись особі, належить до повноважень (обов`язку) пенсійного органу при поновленні пенсії, нарахуванні та виплаті відповідних сум. При цьому у разі незгоди з діями відповідача щодо розміру нарахованої індексації позивач не позбавлений права звернутися до суду із заявою у порядку, визначеному статтею 383 КАС України.
Постанова Верховного Суду від 8 листопада 2021 року у справі № 460/8138/20 (адміністративне провадження № К/9901/27589/21).
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.