Про вибори через інтернет в Україні заговорили ще на першому році президентства Володимира Зеленського. В ухваленому парламентом наприкінці 2019 року Виборчому кодексі передбачалася норма про можливість електронного голосування виборців. Разом з тим, як пояснив нинішній Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, для впровадження цієї норми життя потрібно ухвалити окремий закон.
Президент України Володимир Зеленський у своєму посланні до Верховної Ради про внутрішнє та зовнішнє становище наприкінці жовтня 2020 року зазначив, що громадяни за бажанням мають голосувати з використанням світової мережі.
«Наша мета на найближчі роки – сто відсотків державних послуг онлайн. А на наступних президентських виборах громадяни повинні мати можливість, за бажанням - голосувати в інтернеті», - сказав Глава держави.
Щоправда, восени минулого року Зеленський вже не назвав конкретної дати запровадження електронного голосування, зауваживши, що питання опрацьовується. Та й міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю одному зі ЗМІ зазначив, що говорити про електронне голосування в Україні недоречно, оскільки немає відповідного закону та і, відповідно, відсутнє технічне завдання.
Однак поза кадром від ідеї проведення найближчих президентських виборів через інтернет влада остаточно не відмовилася, хоча наразі це не більше ніж «блакитна мрія». Потенційно голосування може відбуватися з використанням застосунку «Дія». На початку лютого 2022 року там стартували перші опитування у системі, які покликані, серед іншого, тестувати її готовність до таких навантажень. Разом з тим, політичної підтримки усіх сил для ухвалення такого рішення поки немає.
Електронне голосування: світовий досвід
А «що ж у них»? Ідея електронного голосування далеко не українське ноу-хау, однак далеко не всюди воно стало популярним, а окремі країни навіть не стали запроваджувати електронне голосування чи відмовилися через дорожнечу.
Зокрема, в Естонії система електронного голосування працює з 2007 року і завоювала популярність у виборців. На парламентських виборах 2019 року в Естонії через інтернет проголосували 44% виборців.
Однак переважно електронна система голосування передбачає волевиявлення на виборчій дільниці. Наприклад, в Болгарії у 2021 році на парламентських виборах було застосовано змішану форму голосування. На частині дільниць голосування відбувалося з використанням електронних машин. Виборці отримують картку для голосування, яку вставляли в машину. Після голосування машина друкувала талон, який засвідчував їхній вибір.
У Німеччині ера електронного голосування розпочалася у 1999 році на виборах у Європарламент. У 2005 році близько 2 мільйонів виборців проголосувало на дільницях з використанням машин. Однак Конституційний суд у 2009 році вирішив, що голосування за допомогою електронних машин не давало виборцям можливості без певних технічних знань бути впевненими, що їхній голос зареєстрований вірно. Так само не було надійних гарантій, що в електронний підрахунок голосів неможливо втрутитися.
Рішуче «ні» наразі сказали системі електронного голосування і у Швейцарії. Згідно зі статтею 8а «Федерального акта про політичні права», кантони можуть ініціювати пілотні проекти електронного голосування, обмежені за географічним принципом, термінами проведення та питаннями, які виносяться на голосування. У разі успішного виконання пілотного проекту кантони можуть використовувати електронне голосування на постійній основі, зберігаючи право відмовитись від нього в будь-який момент.
Станом на 2019 рік у Швейцарії використовувалися дві системи для голосування. CHVote із Женеви використовується у кантонах Во, Берн, Люцерн, Базель, Санкт-Галлен та Ааргау. Система працює на базі програмного забезпечення з відкритим кодом. Проте Женева вирішила поступово відмовлятися від системи через значні витрати попри її популярність. Зі 100 000 виборців приблизно 60% голосували за допомогою електронної системи. Ще одну систему розробила «Пошта Швейцарії».
Разом з тим у 2019 році Федеральна рада - уряд Швейцарії - заморозила проект запуску системи голосування у віддаленому режимі через мережу інтернет через «критичні вразливості у вихідному коді системи». Розробник системи визнав, що була можливість вилучати непотрібні голоси, не залишаючи слідів.
Водночас навесні 2022 року планується нове випробування системи голосування.
Натомість активно система електронного голосування використовується у США попри періодичні збої в роботі машин та скандали з фальсифікаціями.
Перфокарти та комп'ютери для підрахунку голосів вперше були використані в США (у двох графствах Джорджії) на первинних президентських виборах у 1964 р. За правилами цієї системи виборець зазначає свій вибір, пробиваючи бюлетень для голосування за допомогою спеціального засобу. Після голосування виборець може вставити картку прямо в апарат, призначений для підрахунку голосів на виборчій дільниці, або вкинути її в скриньку, яку перенесуть до центрального бюро для підрахунку голосів. Незважаючи на те, що системи з перфокартами були замінені в США більш прогресивними системами, 37,3% виборців використали її на президентських виборах 1996 р.
Американці застосовують кілька варіантів електронного голосування. Волевиявлення, зокрема, здійснюється з використанням електронної машини для голосування на базі сенсорного дисплею. Система активується за допомогою одноразової картки зі штрих-кодом. На дисплеї для голосування відображається електронний бюлетень. Для того, щоб голос було зараховано, виборець має підтвердити своє волевиявлення.
Ще один варіант електронного голосування у США передбачає пряму електронну реєстрацію. Виборці, які використовують під час голосування цю систему, відзначають свій вибір прямо на електронному апараті, який оснащений чутливим екраном, клавіатурою або подібним апаратом. Якщо виборці повинні вписати ім'я обраного ними кандидата в бюлетень, то може бути використана буквенно-цифрова клавіатура. При застосуванні даних систем немає потреби у друкованих бюлетенях для голосування. Дані голосування розміщуються у вигляді електронного апарату на жорсткому диску, дискеті, CD.
З метою захисту та перевірки деякі системи копіюють дані голосування. Наприклад, у Бельгії кожен голос реєструється одночасно на жорсткому диску та карті, переданій виборцю. Після голосування виборець кидає свою карту до скриньки. Після закінчення голосування дані з усіх місць голосування консолідуються у центральному комп'ютері, який встановлює результати виборів. Передача даних на цей комп'ютер здійснюється за допомогою знімних переносних засобів (CD, дискети та ін.) або за допомогою інформаційної мережі.
Окрім США названа система застосовується у Бразилії, Індії, Венесуелі.
У Португалії електронну систему голосування було протестовано, однак на законодавчому рівні залишається практика традиційного голосування за допомогою паперових бюлетенів через ненадійність системи.
Дійшло електронне голосуванні і до нашого Північно-східного сусіда. У 2011 році на виборах до Державної думи комплекси для електронного голосування були встановлені на 320 виборчих дільницях. Перші повноцінні електронні вибори відбулися за 8 років. Це було голосування на виборах до Московської міської думи. Однак результати голосування були визнані експертами та опозицією суперечливими, оскільки, на їхню думку, система надійно не захищена від хакерських атак та можливе зовнішнє втручання. Водночас у вересні 2021 року очільник російського Центрвиборчкому Елла Памфілова анонсувала створення єдиної системи онлайн-голосування.
«Зараз пішов тренд на відмову від електронного голосування. У 2017 від нього відмовилася Франція – через можливі кібератаки. У 2019 в Литві визнали, ризики переважають плюси – зокрема вказавши на можливе кібервтручання з боку РФ. Схожі рішення нещодавно були ухвалені в Норвегії, Фінляндії, Молдові. А в Німеччині електронне голосування визнали неконституційним через незабезпечення таємниці голосування», – розповів аналітик комітету виборців України Денис Рибачок.
Нагадаємо, раніше Право ТВ провело опитування серед народних депутатів України щодо їх ставлення до голосування на виборах через Дію.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.